Мої думки

Зимові святкові спогади

 В кімнаті чутно аромат ялинки

 зелена, колюча красуня. 

Іграшки розкладені різнокольорові

 На дивані сяють, вибери мене.

 Головне тримай міцніше

Красу, що сяє, бо воно таке тендітне 

Цок і мільйон шматочків 

Лежать вже на полу. 

 

Диво казка настає 

Ялинка одягається.

 Чекаю диво ночі 

Коли відкрию таємницю

 Зазирну в полон колючих голок

 Відчую мандаринки аромат.

 Й кольорові фантики цукерок

 Шелестять та манять.

 Буде так.

 

 Завжди у новорічну ніч 

Було якесь бажання

 В душі бажала кожен рік.

 

 А вранці снігу білого

 Безкрає, біле ще й блищить.

 І швидко за санчата

 Підкорювати гірки. 

Хто скільки порахує під собою пагорбів

 Й доїде в самий низ.

 

 На ковзанах подруга. 

Регочемо від сміху

 Вона не може стати

 І знову, знову падає. 

На річці крига гарна

 Лиш трішечки пройти.

 Але сміх полонив нас 

Дзвенить він навкруги.

 

 А трохи далі

 Малює пензлем майстер

 Зимову казку, дітлахів. 

На полотні з палітрою в руках

 Створює живопис, як цікаво

 Жаль я не можу так. 

 

Такі ось мої спогади дитинства

 Про канікули зимові. 

Нехай збувається добро

 Нехай дзвенить дитячий сміх

 І поруч всі будуть щасливі. 

А вдома за одним столом збирається уся родина. 07.12.2023




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше