3. Хто такий Рейз Чейстон?

-Наш герой зі сну це Рейз Чейстон, 1994 року народження. Мав свою компанію "SelfDone", займався створенням різної продукції починаючи від протезів для інвалідів та недієздатних та закінчуючи різними корисними простосуваннями для полегшення життя в усіх напрямках.
-Наприклад?
-Наче звичайний смарт-годинник, правда? Рейз за допомогою голограми міг просканувати предмет і засунути його всередину пристрою. А при необхідності витягнути для користування.
-По-інакшому, він просто робив псевдокопію через голограми? - уточнила Нікі.
-Да. Звичайно предмети мали свої обмеження в розмірах, проте це надзвичайна корисна річ. Не треба носити з собою за плечима рюкзак.
-Нікі, тобі це б приходилося! В дівчат в сумках завжди багато барахла! - добавив я.
-Та я тебе! - кинулася на мене з кулаками чорнява.
Нє, ну а що я не правий? Там же куча косметики, прокладок, отакенних гаманців в яких майже немає грошей через постійні покупки, якісь фантики від цукерок та просто всіляке сміття. І знайди серед цього всього іще щось!
-Дивіться, я знайшов останній запис, який був зроблений, коли ще Рейз Чейстон був ще живий, до вбивства. - Ми відірвалися один від одного.
Чоловік сидів в оранджевому комбінезоні в'язеного у камері і просто дивився в простір. Синяки під  очима зеленого кольору, які вже не сходили, стомлене обличчя, змарнілий погляд та скуйовджене волосся кольору чорного шоколаду.
- До тебе гості! - почувся голос охоронця.
-Тату! - до чоловіка підбігла п'ятирічна дівчинка з іграшкою в руці.
-Еллі! - чоловік піднявся з кушетки і підійшов до неї.
-Я скучала за тобою!
- Я теж, сонечко! - вони обнялися. Я побачив як радісно загорілися очі в чоловіка. Схоже, що скучав.
В паузі я подивився на Нікі, Та витирала очі.
- Ти плачеш?
-Смітинка в око попала!
Ага, в око. Здається, це сльозинка від такої мілоти. Знову повернувся до екрану.
-Джесі, ти теж тут? - Рейз підняв очі, і в кадр зайшла симпатична блондинка, яка кинулася на коханого.
-Джесі! - наче ніжний вітер, прошепотів чоловік.
-Від тебе ще досі пахне корицею та м'ятою! Посміхнулася Джесі. Рейз поцілував її в щоку.
- Не плач! - брюнет великими пальцями почав прибирати з щік сльози. - Я ще не вмер!
- Не треба! - загукали одночасно кохана та донька.
-І не збираюся! Принаймні ще шістдесят років. 
- Ти довго тут будеш знаходитися? - запитала донька у тата.
- Ще не знаю. Але не схоже, що шериф Білл Харіс збирається мене відпускати. 
-2 хвилини! - почувся голос охоронця.
-А я хотіла сходити з тобою в гори! - обняла його Еллі. - Ніколи не була там.
-Сходимо, обов'язково сходимо! Всі разом! Обіцяю! - посміхнувся Рейз.
Аж тут Еллі щось згадала.
- Тримай, це тобі! - і протягнула динозавра тату.
- Але ж це твоя улюблена іграшка! - здивовано промовив чоловік, взявши з рук доньки цей скарб.
- Цей динозавр Дрікс приносить удачу, і не раз мене виручав. Тобі треба він більше. Тому від щирого серця вручаю тобі цього Діну. - І прошепотіла на вухо! - Там всередині сюрприз.
Рейз Чейстон не міг повірити своїм вухам і очам. Як приємно, коли є рідні, які завжди підтримають.
- Дякую за Дрікса! - промовив в'язень і поцілував доньку в лоба.
-Час вийшов. Прощайтеся!
- Ми ж ще побачимося? - запитала Джесі.
-Побачимося, обов'язково побачимося. - Чоловік обійняв кохану, і поцілував у губи. Та і схоже, що цей поцілунок став останнім в його житті. 
Еллі підскочила до тата, і той обійнявши її щось ніжно прошепотів на вушко. Та кивнула, тоді той поцілував її в щоку. 
Коли всі пішли Рейз Чейстон сів на кушетку з Дріксом. 
- І що за сюрприз ти мені приготував, а Дріксе? - звернувся чоловік до динозавра, проте той мовчав. Оглянувши його з усіх сторін, брюнет знайшов потайний карман. - Щось є! 
То була фотографія сім'ї: Він сам, Рейз, його кохана, Джесі, та його донька, Еллі. Фотографія датувалася за день до отого страшного моменту, до вбивства у Фелікано. 
І написані слова: "Ми завжди з тобою, у твоєму серці!" 
-Любимо, скучаємо, обнімаємо! - прочитав на обороті Рейз. - Я теж люблю, скучаю та обнімаю вас. 
Чоловік поцілував фотографію і заховав її в комбінезон ближче до серця. А згодом лягнувши на кушетку та міцно обійнявши Дрікса, промовив.
- Удача мені ще знадобиться! Дякую, Еллі!
-Що думаєте? - відірвався від екрану Саймон, як тільки ролик підійшов до завершення.
- Не схоже, що Рейз Чейстон психопат. - підсумував я.
- Підтверджую. Наче адекватний чоловік, який має кохану жінку і доньку. Не схоже, що він вбив хоча б когось.
- А мав він ворогів?
- Це ми і маємо дізнатися! І спершу ми маємо поговорити з Джесі та Еллі Чейстон. 
- Тоді за діло!