Мої дивні вірші?

Це знову?

Знову дежавю

Яке мене лякає

Адже написане кров’ю

Й до втрат спонукає

 

Все йде по чіткому графіку

Сварка в один день

Розлита кавова заварка

А в мене лише тиждень
 

Смерть в ту саму дату

Теж збіг?

Врятуй мене, прошу, тату!

Чому зараз поруч бути не зміг?

 

І найболючіше для мене

Втратити хорошу дружбу

Від цього почуття болі скажене

Максимального масштабу
 

Все б нічого, але це повторюється

І без відхилень

Лише ще гірше в мені залишається

Додаючи нових пошкоджень

 

Душа, яка боїться кожного 19 числа

Тіло, яке боїться отримати нових травм

Смерть, яка в мені вже давно вросла

Біль, яка вже залишилась десь там

 

Життя, яке тепер завжди безбарвне

Ріка, яка манить зануритись у неї

Небо, яке тепер завжди хмарне

Мрія, на яку немає жодної ідеї




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше