Мої дивні вірші?

Травма?

Кажуть: Ми кохаємо лиш раз,  

А потім шукаємо схожих!

І  маємо симпатії до декількох нараз

Шукаємо емоції схожих до старих,  

І без усіляких образ

Відчуваючи присутність чужих

 

Заходжу у магазин

Шукаю погляд знайомий 

І ніби сідаю у лімузин

Проте потрапляю лише на невідомий
 

Звертають на мене увагу

Адже очі повні сліз

Втрачаючи рівновагу

Чи то видно на руці свіжий поріз

Якщо ні, то чому люди дивуються?

На мені щось написано?

Вони ж явно мною не милуються

Мені вирок прописано?

 

Купую абсолютно прості речі

Але отримую дивний погляд касира

Наче вдарили мене мечі

Чи порубала сокира

 

Якось лячно тут

Швидко виходжу

Прокладаю уявний маршрут

Думки до ладу приводжу

 

Але в минуле себе щоразу повертаю

За ці думки себе картаю…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше