Мої дивні вірші?
Деградація
Кожен день стара робота
Проживати як сволота
Яка не може робити нічого
Впринципі нічого нового
Марную своє життя
Аби попасти в небуття
Жартувати про мертвих
Чи про дурних смертних
Хоча сама такою є
Але то таке життє
Типу обговорюєш інших
За себе менших
Недосвідчених невдах
Яким від невдач зносить дах
Бояться зробити щось нове
Аби не втратити старе
Це ж так по дурному виглядає
Ніби він дар Божий має
Так старається щось зробити
Що якщо схотів то зміг б убити
Хоча це все перебільшення
Дивне неприроднє зміщення
Адже як цей невдаха вб‘є?
Він береться знову за своє
Пробує та невиходить
По кругу він наївний ходить
Тому я не міняюсь
Ой вибачаюсь
Я деградую
Ну і звісно голодую
Життя своє напросто марную
Бо хмарами мандрую
Відредаговано: 09.03.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
