Хочеться плакати від болі,
Та немає сліз.
Хочеться заповітної волі,
Та ламається на пів дороги мій віз.
Йде не по плану,
Руйнує усе .
Тієї заповітної мрії я дістану?
Не згубивши саму себе?
І можливо рани будуть,
Супроводжуючи з болем,
Але мене це не погубить.
Блукаю полем,
Не бачу його кінця.
Та початку теж нема.
Дивна картина ця.
Ніхто і ніщо про мене не зна.
Я щось сама від себе ховаю,
Та не знаю що…
Сама в собі блукаю?
Боюся чогось визначити чи що?
Страх...
Біль…
Наче під дією мурах,
Врізаюсь в автомобіль.
Зникає поле,
Я на дорозі,
Питань море
Стою на морозі.
Зараз зима чи літо?
Відповіді нема…
Навулиці досить світло,
І тиша зовсім німа.
Зник автомобіль.
Лише залишився пекельний біль,
Разом з ним пришвидшений серця бій…
Відредаговано: 09.03.2023