Мої дивні вірші?
Мала втоплениця!
Десь у морі,
Далеко від берегів.
Там де хмари чорні,
Хтось шукав ворогів.
Великий корабель,
Такий як у фільмах.
З чорним прапором,
Скоріш такий як в казках.
Незвичний, але прекрасний.
Та здійнявся на ньому гул.
Перегукуються між собою,
Вони запливли в якийсь мул.
Та корабель почав набератись водою.
І ось чути крик…
Він наче йде з під води…
Наче якийсь жорстокий рик…
Чи як мявкали голодні коти.
Додумався хтось подивитись у воду,
Там захлинається дівчина у ній…
Захотіла вона собі свободу…
Хлопець чекає знак, який дасть Варній,
Він капітан на цьому кораблі,
Звук, можна рятувати.
І ось підпливають вони на малому човні,
Але дівчині на їхню доброту наплювати,
Ніби залазить на човен,
Вона перевертає його.
На човні крик «Пірати! Пірати!»
Страх опанував всіх,
Не вміли на човні люди пірнати,
Доброта погубила усіх.
Здалеку видно ще один корабель,
Це і є ті сам пірати.
А цю дівчину було звати Бель!
З піратами не можна розмовляти.
Набрехала вони їй,
Обдурили,
Бо вона була в країні чужій,
Залотом її заманили…
І тієї ночі зникла безвісті дівиця…
Цей сон мені щоночі сниться!
Відредаговано: 09.03.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
