Мої дивні вірші?
Помилилась?
І знову ти мені не пишеш…
Нашу дружбу не опишеш…
Просто взяв і забувся
Ніби в житті моєму й не з’являвся
Не розмовляємо ми більше про любов
Не зрозумів моїх натяків ти знов
Схоже я знову вмираю
Навіть не мрію потрапити до раю
Згадай скільки разів я писала перша
Але все одно в тебе я гірша
За всіх твоїх знайомих
Зовсім людей мені не відомих
Ти без причини взяв і пішов
Розриваючи уявного серця шов
Я стільки часу тебе чекала
«Де ти, як ти?» лиш гадала
Відкрила тобі свою душу
Прислухатись тепер до звуків мушу
Чому ти не зрозумів що я тебе кохаю?
Я просто не знаю…
Ховаюсь в лісі темному
При світлі денному
Пишу останній свій лист
Він лише тобі, до писання їх у мене хист
В листі розповідаю про всі свої почуття
Як довго не могла забути ті відчуття
Кохання, кохання…
Суцільні, тупі страждання
Смерть — єдине що мені світить
Почую голос твій мене вже дико трусить
Все більше я тебе не потурбую…
Бо помсту я вже не готую…
Відредаговано: 09.03.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
