Дуель двох побратимів

Зліва красень

Праворуч тихий

На дворі липень

Хтось із них дикий

Але ж хто?

У кожного зброя в руках

Хто першим на землю впаде?

Як кажуть «Хто кого?»

В одного в тіло приходить страх

Можливо він цю справу відкладе?

В іншого панує спокій

Не перша жертва буде

Він вбивця

Віддався справі емоцій

Та скоро про все забуде

Колись він вбив навіть торговця

І нічого не отримав

Ні штрафу.  Ні покарання.

Він запросто усіх вбивав морально.

Для нього це лише завдання.

Нічого більшого

Причина трохи дивна

Не зробили ж вони нічого

Причина навіть не агресивна

Просто ненависть

Та й усе

Не люблять вони один одного

Та навіть і себе

Перший — вбивця.

Ну тут зрозуміло

А другий — тихий, як для гравця

Хоча кожен має секрети

Ніхто не вийняток

Навіть ті самі поети.

Хлопці роблять повітря ковток

Наставляють зброю навпроти себе

І ось вирішальна мить

Вилітає слово грубе

«Що серденько болить?»

Ще трішки і хтось когось уб‘є

Але хто?

Це питання всіх мучає

Прохожі роблять фото

Дива. Сучасний світ…

А вони ось так

Як у часи старих літ

Не вистачає лиш спалених відьм

«Здаєшся? Ну ти й простак»

Лише слова літають між ними

Обидва бояться?

Чи аби вийти живими?

Між ними щось дивне, здається

Зараз панує тиша

Лиш вітер порушує її

Приносить він лиха

Знає добре хто вони такі

Хто перший і хто другий

І ось в очах їхніх темніє

В одного під ребром гострий  ніж

Сорочка значно червоніє

По тілу йде свербіж

Другий падає

Від пекельного болю

Раненого він точно не вдає

Вирушають точно не до раю

Хто ж вбивця?

Я не знаю

Справа рук фахівця

Як ти, я лиш гадаю…