Мої дивні вірші?

Мені потрібно зникати

Всесвіт дає знати

Що мені пора зникати

Сниться сон мені кровавий

Де вбивав мене кульгавий

Де кричала я від болі

Бо холоди мої ноги голі

Де стікала я червоною рікою

А сльози витирала рукою

Де ховалася в кущах

А в очах був лиш страх

Де потім сама себе добивала

Щоб забути й не тримати зла

Щоб не мучитись від страху

Пригада я із даху

Та ще з більш пораненою ставала

Й гостре лезо я шукала

Стікала знову кров‘ю

Це робила наче із любов’ю

Та знову була жива

Хоч багато крові втратила

І глотала я пігулки

Це були нестерпні муки

Та ще якось виживала

Хоч давно себе я поховала

І всі про це ще не знали

Бо уваги ніколи на мене не звертали

Всеодно на мене всім

Житів у мене точно вже не сім

Залишилось останнє

Та на нього не має сподівання




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше