Мої дивні вірші?

І знову я вмираю

І знову я вмираю

Чи навіть вже давно мертва

Чи є вихід? Я цього не знаю

Цього стану знову я жертва

Смерть мене бач полюбляє

Раз так часто думаю, в снах до нього ходжу

Ніхто ще цього не уявляє

На межі смерті я іду

Зникли іскорки в серцях

Пов‘яли троянди

Я вмерла давно в його очах

Таракани більш не відають команди

Тепер не розумію сенс життя

Всередині лише пустота

Закриті тепер укриття

Зникли їхні ворота

Тож я бачу вихід

І він лиш один

Та не сподобається моїм рідним

Тож бувай

Частинку моєї любові сховай




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше