Мої дивні вірші?

Океан

Глибокий та брудний океан

Не такий вже й глибокий

Та й не зовсім вже й брудний

Бо жив там хлопчик синьоокий

Який людей усіх учив

Що океан немов істота

Що подавати треба не брудні потоки

Ім‘я його було Отта

Розумний був юнак

Раз розумів це ще з дитинства

Бо йому дали маленький знак

Прості люди його б і не зрозуміли

Але він не такий

Бо люди цінувати не уміли

Та й досі не уміють, для них Отта дивний

Бо баче він все наперед

Чи може просто він все знає

Усі наче були, але пропали і про все забули

Ніхто його тепер не відволікає

Люди думають лиш про себе

А Отта про всіх і все




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше