Мої дивні вірші?

Рука із Ізюму

Чи боляче кісткам?

Та звісно боляче.

Усередіні їх, десь-там

Хочається крихітна частинка душі.

Що вони вам зробили?

Тепер тяжкі їхні ноші.

Чи дійсно вони цього заслужили?

Чи людьми вони не були?

Та всі різко про них забули.

На руці браслетик,

Шкіри маленький клаптик.

Збираючи кістки ,

Збираєш розірвану душу.

Ніби замотуєш нитки,

Та не розірвати волю нашу.

Для кожної жертви буде хвилина тиші.

Серце ворога розгризати будуть миші.

Відсвяткуєм перемогу.

Знайдемо всі кістки,

Та з пошаною поховаєм.

Це не чутки,

Це я точно знаю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше