Моє благородне кохання

22 глава

Наступного ранку сидячи у своєму офісі, Марк роздумував слова Аліси

– От же, бути впертою її хоббі. Ніколи одразу не  погоджується – Подумав він, але до нього зайшов Артур та повернув його в реальність

– Вибачте – Сказав Артур

– Ну, що ще? Стукати не навчили? – Обурено відповів той

– Я стукав та ви мабуть чимось дуже зайняті 

– В чому справа? 

– От, ваша матуся хоче, щоб починаючи з цих вихідних ви почали ходити на побачення в сліпу. Всі вони входять у тридцяті найкращих наречених – Промовив Артур та простягнув Марку планшет з фотографіями деяких дівчат 

На здивування день пройшов швидко, хлопець навіть не помітив коли пройшов час і уже доволі стемніло, він повернувся додому, і узявся переодягтися в домашній одяг. Відкривши шафу, хлопець побачив футболку, яку йому дала Аліса тоді коли лікувала його

Аліса в той момент подумки промовляла надіюсь на краще 

– Божечки, благаю тебе, допоможи мені заробити багато, багато грошей – сказала вона, але її промову перебив телефонний дзвінок

– Хто може перервати молитву – Знову невдоволено промовила дівчина. Це дзвонила подруга, Даша

– Привіт, Дашо – Спокійно промовила, Аліса в слухавку 

– Пробач, подруго. Самі призначили операцію на сьогодні

– Нічого страшного, маю надію все буде гаразд.

– До речі, Вадим забирався до тебе зайти, я сказала йому, що ти сьогодні відчиняєшся

– Навіщо? – Здивовано відповіла Аліса

Дівчина побачила, як якісь чоловік несе дуже дивну річ і ставить її біля клініки 

– На добре, потурбуйся про маму. Потім зателефоную ще раз – Промовила дівчина і не дочекавшись відповіді скинула дзвінок, хутко побігла до дверей, щоб розібратися, вийшовши вона побачила великий вінок з написом «Деректор Марк» 

– Це ще, що таке? – Здивовано запитала вона

– Деректор хоче привітати вас з початком роботи у клініці. У нього зараз важлива зустріч, тому він не зміг приїхати особисто, але запрошує вас на обід, щоб ви могли разом відсвяткувати цей день – Відповів помічник Марка, Артур

– Хай засуне цей обід... – Далі вона не продовжувала, бо розуміла, що Артур і сам усе зрозуміє та просто тихо засміялася, дивлячись на нього 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше