12 глава

Аліса повісила плакат на клініку, а Марк сильно за дивився на дівчину, почав усміхатися і Артур побачив це і просунув голову поміж перших сидінь та промовив:

– Вперше бачу таку вашу посмішку 

Хлопець повернув голову до колеги, а той повільно опустився на сидіння, але не довго так було, бо Марк знову повернув голову у бік дівчини

А Аліса у той момент уже повісила плакат і подумки промовила:

–Скільки вам казати, що я не стрежу собак? Я ще на настільки у відчаї хоч іноді і голодаю. Не бачили клінік у яких не стережуть собак? Ось вам, ось

Вона у той момент повернулася лицем до машини і Марк скориставшись нагодою сфотографував Алісу, яка виглядала щасливою, Артур помітив це і з цікавістю спитав

– Деректоре, а що ви фотографуєте

Спочатку Марк мовчав, але потім 

– Щось сяюче – З посмішкою відповів Марк 

– Що? – З нерозумінням відповів Артур

А деректор розглядав фото Аліси, яке щойно зробив і потім знову подивився на дівчину, яка виглядала так само щасливо, але він не наважився піти до неї тому приїхав іншого дня уже сам, але клініка була зачинена, а на дверях таблиця «Скоро буду»

– Куди вона могла піти? – Трохи розчаровано сам до себе промовив Марк

Він вирішив прогулятися і по дорозі зустрів дівчину, яка їхала да велосипеді і саме її він і шукав. Він проводжав її поглядом, але потім промовив

– Алісо

Дівчина зупинилася і різко обернулася назад, щоб подивитися. Їх погляди зустрілися і вони декілька хвилин у повній тиші дивилися один на одного не відводячи погляду

Але потім Аліса впізнала хлопця. Це той кого вона врятувала. І вона згадала той момент, коли зустріла його

– Бандит? Як ваше поранення? Загоїлося? – Сказала дівчина

Але він мовчки дивився на неї і вони пішли до клініки