Глава 20. Вечірній запис у щоденнику розкоші

Глава 20. Вечірній запис у щоденнику розкоші

Нічне місто миготіло за вікнами таксі розмитими вогнями. Марк міцно тримав Лію за руку, відчуваючи, як її пальці все ще дрібно тремтять від пережитого шоку. Автомобіль м'яко зупинився біля входу до старовинного, тихого парку, де в гладі широкої річки відбивалися неонові вогні набережної та далекі силуети мостів. Тут не було чутно диких басів діджея, лише тихий плескіт води та шелест листя.

Вони повільно йшли вздовж гранітного парапету. Лія все ще намагалася оговтатися від цифрового теракту, який влаштувала Стефанія. Думки в її голові крутилися з божевільною швидкістю: що тепер буде з її репутацією? Як дивитися в очі однокласникам? І, головне, що тепер буде з її почуттями до хлопця, який крокує поруч?

Зупинившись під світлом самотнього ліхтаря, Лія подивилася на Марка. Вона вирішила, що ховатися більше немає сенсу. Сцена на екрані зруйнувала всі бар'єри.

— Марку, я... — тихо почала вона, збираючи залишки мужності.

— Я знаю, що ти хотіла сказати, — м’яко перебив її Марк, розвертаючи дівчину до себе і заглядаючи в її зелені очі. — І я теж, як і ти, хочу це сказати... Ми подобаємося одне одному, Ліє. Давно.

Серце Лії в цей момент зробило таке шалене сальто, що їй здалося, ніби його стукіт чутно на іншому березі річки. Дивлячись на хлопця, якого вона колись вважала нахабним, самовпевненим мажором, вона бачила перед собою зовсім іншу людину — турботливу, надійну та щиру.

— Ти мені дуже подобаєшся, Марку, — ніжно промовила вона, долаючи залишки ніяковості. — Я просто... не думала, що ти дізнаєшся про це ось так, через дурну витівку Стефи.

— Я й до цього інциденту все знав, — усміхнувся Марк, акуратно заправляючи пасмо її волосся за вухо. — Твій погляд важко не прочитати. Ліє... Давай не будемо більше ховатися від усього цього ліцею. Давай будемо парою? Ти згодна?

Лія дивилася на нього з такою ніжністю, що весь учорашній біль миттєво розчинився в нічному повітрі. Вона все ще не вірила власним вухам. Невже цей шкільний принц каже це їй? Вона несміливо підняла руку, торкнулася його щоки, ніжно гладячи її, і прошепотіла:

— Я не проти, Марку.

Марк більше не чекав ні секунди. Він упевнено обхопив її тонку талію і притягнув до себе. Їхній перший поцілунок посеред порожньої набережної розпочався як неймовірно ніжний, але вже за мить переріс у таку палку пристрасть, якої Лія ніколи в житті не відчувала. Світ навколо перестав існувати — залишилися тільки вони, плескіт річки й абсолютне щастя.

Вже в статусі офіційної пари вони невдовзі під’їхали на таксі до розкішного маєтку Лії. Марк, вийшовши з машини, з подивом оглянув величезну територію. Він, звичайно, знав, що в Лії тепер багатий відчим, але масштаби вілли містера Майка вражали навіть його, спадкоємця чималих статків. Марк чудово розумів: новий відчим Лії — людина серйозна, і він точно не схвалить того, що його улюблену падчерку хтось посмів образити на вечірці.

Марк упевнено провів Лію до дверей. Не встигли вони переступити поріг, як на них буквально налетіла Анна. Мама й відчим уже встигли побачити в соцмережах скріншоти екрана з вечірки.

— Боже, Лієчко! Доню! — Анна міцно обняла дівчину, лаючи на чому світ стоїть усіх цих «кіберзлочинців» ліцею. — Як вони могли?! Сфоткати твій приватний щоденник і виставити на посміховисько!

Містер Майк, який стояв поруч із суворим обличчям, важко зітхнув, але в його очах палав недобрий вогонь для організаторів цього шоу.

Марк одразу ж зробив крок уперед, закриваючи Лію своїм плечем:

— Добрий вечір. Я Марк. Не хвилюйтеся, я зроблю абсолютно все, щоб захистити Лію в ліцеї. Ніхто більше не посміє сказати в її бік жодного кривого слова, я вам обіцяю.

Анні миттєво сподобався цей рішучий і вихований хлопець. Його сміливість та готовність захищати її доньку викликали повагу. Містер Майк також схвально кивнув:

— Хороша позиція, козаче. Але завтра я підключу своїх юристів і особисто все владнаю з директором ліцею. Ті дівчата відповідатимуть за порушення приватності. А зараз — пропоную всім сісти за стіл, випити гарячого чаю з печивом і спокійно все обговорити.

Життя Лії з кожним часом ставало все солодшим і безпечнішим, але десь у глибині душі вона все ще шалено переживала за своїх друзів, які залишилися на віллі Каріни тримати оборону.

А в цей самий час на іншому кінці міста, у таксі, що везло друзів додому, вирували справжні пристрасті. Вікторія, тримаючи в руках той самий щоденник Лії, який Олександр устиг вихопити з рук діджея, була просто в нестямі від люті.

— Та як ці хмирі взагалі могли?! Як вони посміли?! — кричала Віка на весь салон, так що водій таксі мимоволі втиснув голову в плечі. — Завтра вони отримають по повній програмі! Я їм таку помсту влаштую, що вони свого випускного в цьому ліцеї ніколи в житті не побачать! Знищу! Лопнуть їхні нарощені вії!

Олександр, бачачи, що його кохана дівчина ось-ось проломить кулаком лобове скло від люті, вирішив діяти радикально. Він перехопив її тонкі руки, притягнув до себе і без зайвих слів сміливо поцілував її в губи. Цей поцілунок миттєво остудив весь її гарячий, вибуховий вірменський запал. Вікторія замовкла, її очі округлилися, а вже за мить вона задоволено посміхнулася хлопцеві, оцінивши таку чоловічу рішучість.

Невдовзі, коли Марк уже поїхав до себе додому, Вікторія заскочила до Лії, щоб особисто повернути їй щоденник і перевірити її стан. Лія, щаслива, сиділа на ліжку, міцно притискаючи до себе величезного плюшевого ведмедя. Вона досі не вірила, що тепер офіційно зустрічається з головним мажором ліцею.

— Тримай свій скарб, — Віка протягнула щоденник. — Катя вже встигла детально розповісти нашій іспанці сеньйориті Світлані про поведінку Стефи та Каріни, так що завтра на них чекає персональне пекло. Але ми теж маємо придумати свій план помсти. Таке не прощають!

— Згодна, — рішуче відповіла Лія, ховаючи щоденник під подушку. — Цього разу я мовчати не буду.