Глава 15. Іспанські пристрасті, елітний переворот та геймер у нокауті

Глава 15. Іспанські пристрасті, елітний переворот та геймер у нокауті

Кабінет іспанської мови завжди нагадував філію інквізиції. Класна керівниця, сеньйорита Світлана (як вона сама вимагала себе називати), жінка суворих правил і гострого, як мачете, язика, зазвичай починала урок із того, що спопеляла поглядом усіх, хто забув зробити домашнє завдання. Але сьогодні її обличчя випромінювало таку солодку, неприродну посмішку, що перші парти мимоволі напружилися — чи не отруєний часом крейда на дошці?

Річ у тім, що до ліцею «Інтелект» уже дійшли чутки, підкріплені офіційним спонсорським дзвінком до кабінету директора.

Пролунав дзвоник. Сеньйорита Світлана граціозно стала перед класом, поправила окуляри на кінчику носа і театрально склала руки на грудях.

— Буенос діас, клас! Перш ніж ми почнемо відмінювати неправильні дієслова, я маю зробити надзвичайно важливе оголошення, — її голос дзвенів від урочистості. Вона перевела погляд на Лію, яка сиділа на своєму місці, сяючи, наче голлівудська зірка на червоній доріжці. — Як ви вже, можливо, чули, у житті нашої дорогої Лії відбулися грандіозні зміни. Її матінка вийшла заміж за містера Майка — надзвичайно впливового, поважного бізнесмена та мецената. Віднині Лія є частиною однієї з найшанованіших родин у нашій країні. Тому я наполегливо раджу кожному з вас, — вчителька багатозначно подивилася на задні парти, — виявляти до неї максимальну повагу та толерантність. Зрозуміло?

Клас завмер у шокованій тиші. Усі погляди миттєво схрестилися на Лії, яка лише скромно, але з гідністю посміхнулася.

Раптом тишу розірвав емоційний, тріумфальний вигук Вікторії, яка сиділа поруч із Лією. Вона радісно підскочила, ледь не перекинувши словник:

— О так! Тепер ми з Лією — абсолютна, недоторканна еліта цього ліцею! Шах і мат, критики!

З іншого кінця класу почулося обурене пирхання. Каріна, нервово поправляючи свої брендові окуляри, закотила очі так сильно, що ледь не побачила власний мозок:

— Та невже? А корони вам стеля не дряпають? Не тільки ви тут еліта, Вікусю. Нові гроші — це ще не все.

Поруч із Каріною сиділа Стефанія. Її обличчя нагадувало грозову хмару, з якої ось-ось полетять блискавки. Вона була похмурою, злою і розчавленою. Мало того, що вранці вона мусила тікати від насмішок через те кляте відео з нічного клубу, так тепер її рідна кузина, яку ще вчора вона вважала «убогою мишею», офіційно визнана ледь не шкільною принцесою самою сеньйоритою Світланою! Стефа стискала в руках ручку так, що пластик жалібно тріщав. Вона згадувала картопляні баталії з матір'ю Орисею і відчувала, як заздрість з'їдає її зсередини.

Світлана Ігорівна різко перевела суворий погляд на невдоволену парочку. Її солодка посмішка миттєво випарувалася, змінившись на фірмовий інквізиторський прищур:

— До речі, про еліту і манери. Стефаніє! Каріно! Я чекаю на вас обох одразу після уроків у цьому кабінеті. І ні, це не додаткові заняття з іспанської. Будемо обговорювати ваші вчорашні «леопардові танці» в нічному клубі та грубе порушення морального кодексу ліцею. Директор уже чекає на пояснення.

Стефанія пополотніла, усвідомивши, що катастрофа досягла масштабів шкільної адміністрації. Каріна нервово сковтнула, але спробувала зберегти обличчя снігової королеви.

У цей самий момент двері класу з гуркотом відчинилися, і на порозі з’явився Марк. Його волосся було злегка скуйовджене після безсонної геймерської ночі, а на плечі недбало висів рюкзак.

— Вибачте за запізнення, сеньйорито, — ліниво промовив він своїм фірмовим хрипкуватим голосом, збираючись пройти на свою звичну останню парту.

— Марку! — суворо гримнула вчителька. — Знову твої запізнення! Щоби це було востаннє! Проходь і сідай негайно.

Марк кивнув і зробив крок углиб класу. І тут він підняв очі. Його погляд зустрівся з Лією.

Час для головного мажора школи раптово зупинився. Якщо вчора він був вражений її змінами, то сьогодні Лія виглядала просто феноменально. Вона сиділа рівно, впевнена в собі, її зелені очі без жодних бар'єрів дивилися прямо на нього з легкою, загадковою посмішкою. Марк буквально застиг посеред проходу, наче його ігровий персонаж зловив жорсткий лаг. Він не міг відвести очей від цієї дівчини, яка ще кілька днів тому здавалася йому лише кумедною відмінницею.

Помітивши ступор хлопця, класна керівниця гордо додала: — Ти, Марку, пропустив найголовніше. Наша Лія тепер має нового, надзвичайно впливового батька. Так що виявляй повагу, як і всі інші.

Ці слова вивели Марка з трансу. Він кліпнув очима, і в його голові почали крутитися шестірні. «Стривай... Вона не просто змінила імідж? Її мати вийшла заміж за багатія? Невже ця дівчина — скринька з подвійним дном?» Марк був абсолютно здивований. Чому Лія нічого йому не розповіла вчора? Вона не хизувалася цим, як зробила б на її місці будь-яка інша дівчина в ліцеї. Вона зберегла це в таємниці!

Ця загадковість і скромність Лії розпалили в ньому ще більший інтерес. Він захотів дізнатися про неї все — до найдрібніших деталей. Замість того, щоб піти на свою звичну «гальорку», Марк різко змінив траєкторію, підійшов до парти, що знаходилася рівно позаду Лії, і впевнено сів туди. Він кинув холодний, попереджувальний погляд у бік Каріни та Стефанії, даючи їм без слів зрозуміти: «Тільки спробуйте до неї причепитися — матимете справу зі мною». Він офіційно зайняв позицію її особистого наглядача та захисника.

Вікторія, помітивши цей маневр, легенько штовхнула Лію ліктем у бік і жарко зашепотіла їй на вухо:

— Подруго, ти тільки глянь! Цей мажор точно на тебе запав! Він же зараз своїм поглядом пропалить дірку у твоєму стільці. Він сів тут заради тебе!

Лія відчула, як її щоки заливає приємний рум’янець. Вона опустила очі в зошит, намагаючись приховати щасливу посмішку, яка так і рвалася назовні. Її серце відбивало божевільний ритм.

А за кілька парт від них Стефанія, яка спостерігала за всією цією романтичною сценою, стиснула кулаки з такою силою, що її довгі нігті впилися в долоні. Вона нахилилася до Каріни і просичала крізь стиснуті зуби з отруйною рішучістю: