Глава 14. Ранкові солодощі, розкішний трансфер та цифровий вибух ліцею
Ранок у плюшевому раю розпочався не з криків тітки Орисі про перевищення ліміту на електроенергію, а з м’якого променя сонця, який пробивався крізь величезні панорамні вікна. Лія солодко потягнулася серед десятка м’яких подушок і гігантських ведмедів, про які вона так довго мріяла, і на мить заплющила очі, боячись, що це лише черговий сон перед важким уроком фізики. Але ні — все було реальнішим, ніж будь-коли.
Вона вскочила з ліжка і попрямувала до власної — о боги, персональної! — ванної кімнати. Жодних черг, жодного Сашка, який окупував раковину з підручником, жодної Стефи, яка кричала під дверима. Лія спокійно почистила зуби, дивлячись на своє чітке відображення в дзеркалі без жодних окулярів, і вдягнула стильний, дорогий одяг, який мама заздалегідь приготувала й купила для неї. Це були брендові джинси, які ідеально підкреслювали фігуру, та ніжна дизайнерська блуза.
Спускаючись по мармурових сходах до просторої кухні-вітальні, Лія відчула неймовірний аромат свіжої випічки. Вона радісно вигукнула на весь дім:
— Доброго ранку, мамусю! Доброго ранку, Майку!
За великим скляним столом уже сидів містер Майк. На ньому був бездоганний дорогий костюм, а в руках він тримав ультратонкий ноутбук, переглядаючи котирування акцій та звіти своїх компаній. Поруч крутилася Анна в красивій домашній сукні, з посмішкою подаючи на стіл чай та тарілку з гарячим, щойно спеченим печивом. Майк якраз із задоволенням жував одне з них — йому неймовірно подобалося, як його нова чарівна дружина господарювала на кухні, вносячи в цей величезний холодний маєток справжній домашній затишок.
— Доброго ранку, сонечко! — в один голос із посмішкою відповіли Анна та Майк.
Лія підбігла до столу і відразу ж схопила своє улюблене печиво з шоколадною крихтою, за яким так сильно скучила за всі ці місяці розлуки з мамою.
— Обережно, доню, не обпечися! — засміялася Анна, наливаючи їй сік. — Ти головне про шопінг після уроків не забудь. Збирай своїх дівчат, картка вже в тебе в рюкзаку.
— Угу-у-у, все, я вас обожнюю! Мамо, печиво просто бомба! Всім па-па! — жуючи на ходу, протараторила Лія, підхопила сумку і вибігла на подвір’я.
Біля входу на неї вже чекав шикарний представницький автомобіль із лічним водієм, який чемно відчинив перед дівчиною двері. Майк визирнув у вікно й гукнув навздогін:
— Бережи себе, Ліє! Гарного дня в ліцеї!
Дивлячись на те, як машина м’яко рушає з місця, Майк тепло посміхнувся. За цей короткий час він щиро прив’язався до Лії, ставлячись до неї як до рідної доньки, якої йому завжди не вистачало в житті. Любима дружина Анна та її чудова, розумна донька нарешті зробили його по-справжньому щасливим чоловіком.
Тим часом біля воріт елітного ліцею «Інтелект» збиралася звична ранкова тусовка. Раптом до бордюру підкотила шалено дорога автівка з тонованими вікнами. Двері відчинилися, і з салону граційно вийшла колишня «попелюшка» — а нині справжня королева Лія. На ній не було жодного безформного худі, лише стильний одяг, бездоганна зачіска та впевнений погляд зелених очей.
Назустріч їй якраз ішли Катерина та Олександр. Побачивши такий грандіозний перформанс, Сашко від несподіванки так різко зупинився, що його власні окуляри ледь не злетіли з носа й не розбилися об асфальт.
— Ніфіга собі, Ліє! — шоковано вигукнув Олександр, протираючи скельця. — Ти що, пограбувала швейцарський банк чи вкрала мільйони?! Звідки такий ескорт?
Лія весело покрутилася перед друзями, демонструючи свій лук:
— Та ні! Моя мама вийшла заміж за справжнього мільйонера! Ми вчора ввечері переїхали в його шикарний заміський будинок, так що тепер у мене нова родина і нове життя!
Катерина стояла з відкритим ротом, але вже за мить радісно защакала й міцно обняла подругу:
— Боже, Ліє, я така щаслива за тебе! Ти заслуговуєш на найкраще! Кінець епосі тітки Орисі та її вічного супу з сокири!
У цей момент до них підійшла Вікторія. Виявилося, вона вже була в курсі всіх подій.
— А я все знаю! — з посмішкою сказала Віка, поправляючи локони. — Мені тато сьогодні зранку за сніданком розповів, що відомий мільйонер містер Майк одружився з прекрасною Анною і приютив її доньку Лію. Мій тато його дуже добре знає по бізнесу, каже, що він надзвичайно впливова й хороша людина. Так що, Ліє, вітаю — тепер ми з тобою офіційно в одній еліті! Тобі шалено пощастило з вітчимом.
Поки дівчата радісно обговорювали плани на вечірній шопінг, з іншого боку шкільного подвір’я, ховаючись за кущами бузку, за цією сценою спостерігали Каріна та Стефанія. Стеф виглядала просто жахливо: її вчорашня зачіска після клубу нагадувала вибух на макаронній фабриці, а від злості вона так сильно стиснула зубами упаковку жуйки, що ледь не прокусила собі язик.
— Ти глянь на неї, Каріно! — просичала Стефанія, дивлячись на Ліїну машину. — Вона взагалі змінила статус! Мене зараз розірве від заздрощів!
Каріна здивовано поправила свої окуляри, намагаючись зберегти спокій:
— Та чекай ти, Стеф... Це тільки початок. Ми її швидко на місце поставимо, ніякі мільйони її не врятують, ми її...
Раптом кишені обох мажорок одночасно забриніли. На їхні телефони прийшло сповіщення з офіційного сайту ліцею «Інтелект». Каріна першою відкрила повідомлення і від побаченого шоку ледь не впустила свій дорогий айфон. Вона судорожно закрила екран рукою, не бажаючи показувати це Стефанії.
— Що там? Що там таке?! — занервувала Стеф, вириваючи телефон з рук подруги.
Коли Стефанія глянула на екран, її обличчя стало білим, як крейда. На головній сторінці ліцею висіло нічне відео з клубу. Там, у найвідвертіших ракурсах під дикі баси, Каріна у своєму леопардовому платті витанцьовувала якісь шаманські ритуали, а Стефанія поруч із розмазаною тушшю намагалася зобразити з себе королеву танцполу, виглядаючи при цьому максимально безглуздо й кумедно.