Глава 10. Клубні амбіції

Глава 10. Клубні амбіції

Наступного дня елітний ліцей «Інтелект» усе ще гудів, як розбурханий вулик. Перевоплощення Лії, її раптова поява без окулярів та романтичне кіно-побачення Олександра й Вікторії стали головними темами для обговорення біля шкільних шафок. Авторитет колишніх «королев» тріщав по всіх швах, і Стефанія відчувала, що її соціальний статус стрімко котиться на дно, куди його додатково підштовхував недавній віник мами Орисі.

Стеф вирішила, що настав час для ва-банку. Якщо не вдалося знищити Лію морально, треба терміново повернути собі головний трофей ліцею — Марка. Адже статус дівчини першого мажора школи миттєво повернув би їй корону.

Побачивши Марка, який ліниво спирався на підвіконня в коридорі першого поверху і щось захоплено гортав у своєму телефоні (а якщо бути точнішими — переглядав профіль Лії), Стефанія зробила глибокий вдих. Вона начепила свою фірмову, найзвабливішу посмішку, вирівняла спину і граційно підпливла до нього, похитуючи стегнами.

— Привіт, Маркусик, — солодко протягнула Стеф, накручуючи пасмо ідеально укладеного волосся на палець. — Слухай, сьогодні п’ятниця, а отже — час для справжніх розваг. У центрі відкрився новий закритий VIP-клуб, туди пускають тільки своїх. Як щодо того, щоб ми пішли туди разом? Тільки ти і я. Розважимося, потанцюємо, забудь про всю цю нудну шкільну метушню.

Марк повільно підняв голову від екрана. Ще два дні тому він, можливо, і ліниво погодився б — просто щоб згаяти вечір у компанії чергової симпатичної ляльки. Але зараз перед його очима все ще стояла Лія — її шалений характер-вогонь, її дивовижні зелені очі без окулярів і та витончена сукня, яка змусила його серце битися в режимі брутальної тахікардії. Порівняно з Лією, Стефанія з її тоннами макіяжу та розмовами про VIP-клуби здавалася передбачуваною, як параграф із підручника геометрії.

Марк байдуже знизав плечима, на його губах з’явилася легка насмішкувата посмішка:

— Пасую, Стеф. Клуби — це минуле століття. У мене на сьогодні набагато серйозніші плани.

Стефанія аж подалася вперед від передчуття перемоги:

— О, і які ж? Побачення в елітному ресторані?

— Ні. Додому приїхала нова консоль і нове оновлення для онлайн-стратегії. Буду грати в ігри всю ніч, — абсолютно серйозно відрізав Марк, закинув рюкзак на одне плече і, навіть не дочекавшись її відповіді, спокійно пішов до виходу. Його «геймерський щит» спрацював бездоганно.

Стефанія залишилася стояти посеред коридору, ковтаючи образи. Її відшили! Причому заради чого?! Заради комп'ютерних ігор!

Лють закипала в ній із кожною секундою. Мало того, що ця підліжкова мишка Лія повністю обламала її авторитет і вкрала увагу Марка, мало того, що її нова вірменська подружка Вікторія влаштувала їм судовий процес у кабінеті іспанки, так ще й власна мати, тітка Орися, вдома влаштувала їй такий терор через туалетну швабру, що у Стеф досі все тіло боліло від згадки про фірмовий віник правосуддя.

— Ну ні, Марку, ти в мене ще потанцюєш, — просичала Стеф крізь зуби, стискаючи кулаки. — Я все одно піду в цей клуб. І ти пошкодуєш, що залишився вдома зі своєю дурною консоллю!

Стефанія злісно вилетіла на шкільне подвір’я. Навколо цвіли каштани, але її внутрішня погода нагадувала виверження вулкана. Раптом біля бордюру з гучним вереском шин загальмувала новенька, шалено дорога тачка. Вікно повільно опустилося, і звідти виглянула Каріна в масивних сонячних окулярах на пів обличчя, жуючи гумку.

— О, Стеф! Нарешті я тебе знайшла! — крикнула Каріна, поправляючи свої золоті ланцюжки. — Ти чого така кисла, наче лимон живцем проковтнула? Я вже зачекалася на тебе. Чому ти в гості не приходиш? Мені терміново треба обговорити, що ми робитимемо з цією твоєю окулярною родичкою, яка раптом вирішила стати фотомоделлю.

Стефанія швидко підбігла до машини і сіла на пасажирське сидіння, голосно грюкнувши дверима. — Каріно, плани змінюються! Ми їдемо в клуб. Прямо сьогодні. Марк мене відшив, сказав, що гратиме в ігри, але я впевнена, що він просто набиває собі ціну! Ми маємо піти туди і показати, хто тут справжні зірки.

Каріна від такої пропозиції прийшла в повний захват. На її обличчі з накаченими губами з’явилася хижа й задоволена посмішка:

— О, клуб? Це я обожнюю! Оце правильний підхід, подруго. Давай спочатку заскочимо до мене додому, переодягнемося в наші найкращі, найвідвертіші брендові шмотки, зробимо бойовий макіяж, а потім підірвемо цей танцпол! Нехай мажори плачуть!

Машина з гуркотом рушила з місця, залишаючи за собою шлейф дорогого диму. Стефанія дивилася у вікно, і в її голові вже визрівав новий, брудний і підступний план. Вона була впевнена: Лія не така проста, як здається, і її нове смарагдове худі та лінзи — це лише початок великої гри. Але Стеф була готова шукати слабке місце сестри, навіть якщо для цього доведеться перевернути весь ліцей догори дриґом. Війна офіційно переходила на новий рівень.