РОЗДІЛ 2 Несподіване знайомство

Вийшовши з кав'ярні, Соля повернулася додому. Їй хотілося побути одній. 

Перевдягнувшись в улюблену піжаму, вона зробила собі какао й зайшла до кімнати. За вікном продовжував падати дощ.

Лігши на диван, Соломія важко зітхнула. Останнім часом робота лише виснажувала її. Понад усе їй хотілося спокою. 

Раптом у двері хтось постукав. Соля підвелася з дивана й повільно рушила до коридору.

— Хто там? — запитала вона. У відповідь знову пролунало постукування. 

Набравши в груди повітря, Соля різко відчинила двері й завмерла. На порозі стояв... той самий незнайомець із книгарні. 

— Доброго дня, — спокійно привітався він, дивлячись їй у вічі. — Мене звати Марк. Я ваш новий сусід. 

— Ддоброго дня, — нарешті озвалася вона, нервово усміхаючись. — Дуже приємно, Соломія. 

— Можна зайти? — запитав Марк. 

— Ні, — коротко відповіла Соля, зачинивши перед ним двері. 

Марк тихо усміхнувся і спустився вниз. 

Соломія тим часом повільно осіла на підлогу. Серце шалено калатало в грудях, а руки дрібно тремтіли. 

Її налякала не зовнішність нового сусіда, а його... енергія. Соломія дозволила собі прожити цю хвилю емоцій. 

Згодом вона зайшла у кімнату, і сівши за стіл, почала малювати. Соля старанно виводила на аркуші кривулькі, розфарбовуючи їх у всі кольори веселки. 

За цим заняттям непомітно проминув день. За вікном нарешті виглянуло сонце. 

Марк тим часом вийшов з дому і рушив до клубу. Сьогодні він був там діджеєм. 

Він не просто любив музику — він жив нею. А де музика, там завжди багато людей. При згадці про це, Марк тихо усміхнувся.

Зайшовши до клубу,, Чорний вініл", він одразу підійшов до свого робочого місця. 

На стінах висіли чорно-білі світлини із зображеннями відомих іноземних гуртів. Окремо, під склом, зберігалися автографи сучасних українських музикантів, які час від часу приїжджали сюди з концертами. 

За барною стійкою бармен готувався зустрічати перших відвідувачів. 

Зайнявши своє місце за діджейським пультом, Марк узявся налаштовувати музику.

Ця ніч обіцяла бути гарячою.