Усім, хто не боїться бути інакшим!
Ранок вівторка, 14 липня 2026 року, розпочався в Новому Роздолі дощем. Сірі хмари повністю затягнули небо. Вітер тихо шелестів у кронах дерев, а крізь шум дощу час від часу долинав спів птахів.
Соломія Кравченко вийшла на балкон із чашкою кави в руках. Вдихнувши свіже повітря, вона усміхнулася й тихо промовила:
— Як добре.
Ця тридцятитрирічна жінка працювала онлайн. Вона писала чесні відгуки на прочитані електронні й паперові книжки. Іноді підробляла, роздаючи рекламні листівки. Найбільшою її мрією було побувати у Львові. Згадавши про це, Соломія важко зітхнула.
Допивши каву, вона повернулася до кімнати. Дощ за вікном посилився.
Привівши себе до ладу, Соля вдягнулася й вийшла з дому.
Вдягнувши на голову капюшон, вона вирушила до книгарні, яка знаходилася неподалік від її будинку.
Опинившись усередині, Соля тихо усміхнулася. Це місце огортало її душу спокоєм.
Соломія підійшла до полиці з книжками й легенько торкнулася пальцями їхніх корінців.
Любов до читання книжок та історії рідного краю Соломії змалку прищепив її покійний батько.
Вадим Кравченко встиг відслужити в армії, побачити далекий край, пережити нелегкі дев'яності. Згодом він одружився з Тетяною Гирею — дочкою інженера Володимира Гирі, — і найбільшим щастям у його житті стало народження доньки.
Її мама дуже любила готувати. Незважаючи на всі труднощі, вона завжди залишалася елегантною й усміхненою. Та п'ять років тому її не стало.
Раптом тишу розрізав гул мотора, а вже за мить двері книгарні відчинилися і всередину хтось зайшов.
Зі свого місця Соля не могла побачити того, хто зайшов. Взявши до рук дві книжки, вона вирушила до прилавка.
Оплативши покупку, Соломія нарешті побачила перед собою високого темноволосого чоловіка. У руках він тримав книжку й про щось розпитував продавця.
Кілька секунд вона уважно спостерігала за ним. Потім спокійно вийшла на вулицю. Вдихнувши свіже повітря, Соля накинула капюшон і попрямувала до кав'ярні.
Інтер'єр кав'ярні «Затишок» вражав. На стінах висіли репродукції картин відомих українських художників, а на столиках стояли невеличкі вази з живими квітами. У повітрі витав аромат свіжозмеленої кави та випічки. За прилавком нудьгувала молода дівчина років двадцяти двох.
Зробивши замовлення, Соломія сіла за столик біля вікна.
Зробивши перший ковток гарячої кави, Соля подивилася у вікно. Дощ і не думав припинятися. Вона ще не здогадувалася, що цей звичайний вівторок змінить її життя назавжди.
Якщо вам подобаються атмосферні історії, сучасна Україна, панк-рок і загадки, то запрошую до своєї новинки. Буду вдячна за коментарі, вподобайки та додавання в бібліотеку.
Ваша Юлія Хемс)
#1338 в Фентезі
#302 в Міське фентезі
повільний розвиток почуттів, сучасний український вампір панк, прийняття природи одне одного
Відредаговано: 16.07.2026