Ти жива?

Через три місяці Мінді вирішила піти на місце смерті її сестри. На жаль піти туди вона так не змогла, все замело снігом, вона дивилася у вікно, вона сподівалася, що побачить там сестру, яка грає в сніжки. На першому поверсі хтось постукав у двері.

-О Господи, Мінді до тебе прийшли. - Зляканим тоном сказала Енді.
Мінді спустилася з другого поверху, і побачила в дверях його.
-Мінді, ти жива? Мені сказали, що ти померла. - сказав трунар хрипким голосом, він дивився червоними очима. 
Мінді зупинилася і подивилася на маму, Енді стояла в шоці.

-Мамо, прошу, можна він зайде до будинку? - Вона підбігла до неї.

- Тільки до обіду поки що батька немає вдома, - сказала Енді тримаючи Мінді за руки.

-Добре! - Мінді простягла руку трунарю.
Він уперше заходить у будинок, у нього був будинок, але рік тому йому довелося покинути його. Вони зайшли до кімнати Мінді, і вона зачинила двері.

-Ось сідайте-вона вказала на стілець.

-Дякую, то хто помер? Лісник сказав що це ти. - Потер потилицю сказав він.

-У мене до вас теж є питання, тож давайте по порядку. Ви змінилися, одяг і волосся, борода. - Оглядаючи його з ніг до голови, сказав він.
Адже правда, одяг його була нова тепла, чиста сорочка, штани і шуба, волосся було хоч і таке ж волосся але не настільки кудлате теж саме з бородою.

-Моя пані мені допомогла.- посміхнувся він.

-Пані? - Запитала Мінді сідаючи на ліжко.

-Так, Камілла Вокер, запам'ятай її ім'я адже вона тебе чекає .- спокійним голосом говорив він.

- Скажи мені Мінді, дарма я пальця втратив? - Дивлячись прямо їй в очі сказав він.
Мінді подивилася на його руку, і на правій руці його, мізинця не було.

-Як? - Злякано запитала вона.

-Лісник так просто не скаже, обдурив мене негідник, сказала що якщо вовку гостинця дам то розповість все. А насправді, збрехав.

-Жах який, вам боляче? - Вона схопила його за руку щоб розглянути краще.

-Головне що ти жива, ти потрібна цьому лісі, мені час йти інакше пані буде хвилюватися. Трунар подякував Енді і пішов на останок він сказав.

-Мінді у неї є плани на тебе. - Він зачинив двері і пішов у бік лісу. Її мати подивилася у вікно, а потім на Мінді, вона не стала нічого запитувати, що здалося для Мінді дивно.