Секретний чат

Айріс поспішно відклала смартфон екраном на стіл щойно побачила Естер. В «Кориці» цього ранку залишалося вдосталь вільних місць. Натомість біля баристи вишикувалася довжелезна черга з тих, кому терміново потрібна кава з собою, аби якось влитися в цей робочий день. Айріс привстала й обійняла подругу, заговорила швидко-швидко про якогось нового гостя Ніла, зйомка інтерв'ю з яким розтяглася аж на три дні. Естер не стала питати її, з ким таким секретним переписувалася подруга, що так поспішно намагалася відвести розмову кудись подалі від цього. 

 — Медовий місяць, точніше, тиждень, далі майже тиждень на ці затяжні зйомки й монтаж, і от ми півмісяця не бачилися! — поки говорила, Айріс з усіх сил намагалася не дивитися на свій смартфон, хоча він встиг теленькнути двома сповіщеннями про нові повідомлення. — Зараз вимкну звук, бо не дадуть нам спокою. Це з робочого чату, — додала вона.

Більше ніж на сто відсотків Естер була впевнена, що зовсім не з робочого. 

— Я поки сходжу до вбиральні.

Естер проклала свій маршрут біля великого настінного дзеркала, в якому побачила, як подруга поспішно друкувала нові повідомлення. 

«Якби я була Нілом, могла б запідозрити, що ти вже встигла завести коханця», — Естер не уявляла, що б іще могла так приховувати Айріс. Але й ця думка здавалася дикою. Хіба ж Айріс не була закохана в Ніла від їхньої першої зустрічі? Навіть ще до зустрічі, вона була зачарована ним ще коли бачила його лише на екрані. 

Біля вбиральні також тягнулася чималенька черга. Та коли Естер повернулася, подруга знову повторила те саме поспішне відкладання смартфона. Знову екраном вниз. Ніколи раніше вона так не робила.

— То як ваш відпочинок? — Естер все ще не збиралася питати нічого пов'язаного з цим явно таємним співрозмовником. 

— Відпочинок? — Айріс запхнула смартфон у сумку. 

Буквально запхнула, бо він зовсім не хотів уміщатися в маленький шкіряний конвертик, де й без нього явно було чимало предметів.

— Медовий тиждень, — уточнила Естер.

Сьогодні їй було вкрай цікаво спостерігати за подругою. Вона очікувала в ній змін після весілля. Але те, що бачила зараз, було пов'язано з чимось іншим. 

— А, ну, пляж, коктейлі, вечірні танці біля басейну, танці в басейні, — Айріс перелічила все так, наче то було дещо буденне й нецікаве.

— Мабуть, тижня замало.

— Та ні, саме достатньо. Ми з Нілом не з тих, хто може довго сидіти без діла. Замовила тобі як завжди, ти ж не проти? — від Ніла вона теж повела розмову в інший бік.

— Дякую, — Естер обернулася на чергу біля баристи, в якій все ще тупцювалося не менше десяти кавоманів. — Інакше ми б говорили не за столиком, а там, — кивнула в ту сторону.

— Бачила в тебе фотки з Карі Марж! Розкажи, розкажи! — Айріс ледве не підстрибувала на місці. — То вже було після весілля? Ти проводжала її на літак? Ви говорили?

— Говорили, — одразу ж зізналася Естер. — Не дуже багато, та є надія, що поговоримо іще. 

— Ого, це... вау! 

— Та-а-ак, і, до речі, вона хоче з'їздити до карпатських лайфхакерів. Може в тебе залишилися контакти когось із них? Щоб ми могли домовитися про візит. 

— З цим я можу допомогти, — Айріс радо визволила смартфон з тісної сумочки. — Контакти є. Тільки я тобі про це не казала, гаразд? Ніл ревнуватиме, якщо дізнається.

«Невже таємниця її секретного чату зараз так легко відкриється?» — не вірилося Естер.

— Це Назар з кола Аліотек. Він був у нашому відео, але так, епізодично.

— Здається, пам'ятаю, рудий молодий.

— Так. І ми все ще спілкуємося, — Айріс відчутно полегшало від цього зізнання. 

Вона перестала говорити занадто швидко і про все підряд.

— Він так переконував мене залишитися з ними, коли ми були там, — з усього було видно, що це приємні для неї спогади. — І зараз знову й знову пропонує приїхати. А те, що я заміж вийшла, для нього взагалі нічого не важить. У них там не одружуються і всіх цих формальностей не визнають. 

— Так, про це теж було в сюжеті Ніла, — Естер передчувала подружню катастрофу. Та не могла не радіти, що так швидко й легко дістане контакти одного із синіх лайфхакерів. — Як думаєш, Назар погодиться прийняти кількох нових гостей цього літа?

— Якщо скажу, що приїду з ними, точно погодиться, — Айріс нітрохи не сумнівалась у цьому. 

— То попросиш? 

— Так, зараз і напишу, — і тепер уже з чистою совістю, не ховаючись, Айріс набрала повідомлення Назару.