По той бік веселки

 — Айріс, Ніле, я так хвилювалася! — Естер обійняла обох одразу.

Вони зустрілися на літній терасі ресторану, з якої відкривався вид на Дніпро. 

— Знаю, ти нас любиш, — Ніл зробив погляд «я бачу тебе наскрізь», — але ми нічого не розкажемо тобі до виходу відео.

— Звичайно, — Естер аж надто завзято кивала головою. — Я й не наполягаю. Навіть не думала. Просто рада бачити вас живими і здоровими. І, — вона раптом стишила голос, — сподіваюсь, не якимись хакерами-сектантами.

— Нічого, — наголосив Ніл, — не розкажемо.

— То ми зібралися зовсім ні про що не поговорити?  — у Айріс було дещо, чим вона страшенно б хотіла поділитися.

— Насправді, Естер, в нас є для тебе інфобомба куди цікавіша за гірських відлюдників.

Нехтуючи правилами етикету, дівчина обперлася обома ліктями об стіл і подалася вперед.

— Але, щоб дізнатися, тобі доведеться оплатити наш обід.

— О-о-о! — вона різко відкинулася на спинку стільця і схрестила руки на грудях. Та помітивши, якими негарними складками зібрався від цього її білий піджак, одразу ж випрямилась і склала їх на коліні. — Це жахливий шантаж! Та я згодна купити для вас всі страви з меню, аби тільки ви нарешті почали говорити про щось цікавіше, ніж погода.

Розпочали вони з кави для дівчат і зеленого чаю для Ніла та сирної нарзіки. Айріс одразу ж узялася жувати — від неї годі й було чекати зараз якоїсь розповіді. 

— Знаєш, чого чи кого ще немає більш ніде у світі? — запитав Ніл, ховаючи посмішку за білою чашкою. 

— Людини, яку б тобі подобалося мучити більше, ніж мене? — Естер невідривно спостергала за ним.

̶  Людини, яка знала б те, що просто зараз дізнаєшся ти, — він подивився на Айріс поглядом «ну що, давай?».

Естер була страшенно заінтригована. Але перш, ніж вона встигла хоч щось запитати, солодка парочка навпроти одночасно дістали звідкись обручки й одягли на відповідні пальці.

— Ми заручилися!

— Ви заручилися?!

— Вже дві доби як, — уточнила Айріс.

— В останній наш день у колі Аліотек, — додав Ніл.

— У колі Алі-що? А, гаразд, це я і у відео побачу, — Естер відмахнулася від власного питання. — То ви заручилися! І я дізналася першою!!! — вона підскочила зі свого місця щоби заобіймати обох ще сильніше, ніж при зустрічі. — Так, мені потрібні подробиці! Всі-всі подробиці! В який час доби це сталося? Хто що говорив? Хто і що було навколо?

— Ця сцена теж буде у відео, — сказав Ніл. — Ми цього не планували, але Сергій з Ігорем запідозрили про все завчасно. І таємно нас зняли.

— Таємно? — ліва брова Естер підскочила від недовіри.— З усіма їхніми здоровенними об’єктивами й мікрофонами, на яких ще шумоглушилки, можна підкрастися таємно?

— Ми їздили на мінімалках у плані техніки, — уточнила Айріс.

— Гаразд, цю сцену я побачу, — трохи заспокоїлася Естер. — Але, може ви мені озвучити, як тижнева подорож в Карпати зробила вас зарученими?

— Все просто, — Ніл посміхнувся найширшою зі своїх посмішок. — Ми пожили з людьми, які не відкладають життя на потім.

— Повір, їм властиві сумніви, вони бачать реальні ризики одразу в десятках варіантів, але що стосується взаємовідносин один з одним — в цьому вони безстрашні! — видала натхненну промову Айріс.

— І щирі, — додав Ніл. — Іноді аж занадто прямолінійні, але щирі.

«Ти й сам такий, — подумки сказала Естер. — І завжди був».

Вона стримала ці слова, бо не хотіла, щоб Айріс задавала питання про давність їхнього з Нілом знайомства. Їй зовсім необов’язково було знати, наскільки добре Естер знає Ніла. І чому.

— Навіть не знаю, що чекаю більше: їхнє весілля чи виходу вже нарешті цього репортажу? — Естер ходила незвично широкими для неї кроками вітальнею апартаментів.

Міхаель спостерігав за нею з крісла біля книжкового стелажа наче за партією настільного тенісу: тільки й встигав повертати голову туди-сюди.

— Вже з десяток прев’ю випустили, а із найцікавішим все тягнуть! — обурювалася дружина.

— Значить не весілля, — констатував Міхаель.

— Що? — вона нарешті зупинилася.

— Очевидно, що сильніше ти чекаєш зовсім не на весілля, — він розширив свою відповідь.

— У весіллі нема ніякої інтриги, — Естер не могла з ним не погодитися. — Навіть якщо вони його відкладуть, все одно найцікавішим тут було лише те, що вони нарешті зрозуміли свої почуття і зізналися в них. А це я вже знаю.

— Ти ж говорила, в репортажі будуть і кадри, де Ніл робить пропозицію? — Міхаель перевернувся у кріслі так, що ноги опинилися на спинці, а волосся торкалося підлоги.

— Отож! Ще одна причина чекати на нього сильніше! — Естер вляглася на килимі ближче до його голови. — А на весіллі… Що цікавого можна побачити на весіллі?

— Хіба наше не було для тебе цікавим?

Естер поцілувала перевернутого Міхаеля.