Глава 15

Усе вже залишилося позаду. Аліна щиро вибачилася за те, що через власну необережність втрапила в такі неприємності, і пообіцяла повернути гроші, які за неї заплатили. Тепер ця історія поступово втрачала свою гостроту, перетворюючись на неприємний спогад, про який не хотілося зайвий раз згадувати.

Алла теж більше не хотіла повертатися до минулого, адже нарешті могла спокійно дивитися на сестру, не думаючи про чергову проблему, яку доведеться за нею виправляти. Навпаки, їй навіть хотілося, щоб Аліна почала своє життя трохи інакше, без постійних авантюр і необдуманих рішень, які раз у раз втягували її в неприємності.

Саме тому одного дня Алла вирішила разом з Андрієм познайомити Аліну з Максимом.

Коли вони зустрілися, Максим спочатку навіть не зрозумів, кого саме бачить перед собою. Він перевів погляд з Алли на дівчину, яка стояла поруч, а потім знову подивився на Аллу, ніби намагався знайти якусь підказку.

— Максиме, хочу тебе познайомити. Це моя сестра Аліна, — спокійно представила її Алла.

На обличчі Максима відразу промайнуло здивування.

Тепер багато чого починало ставати на свої місця. Увесь цей час він був переконаний, що на тих фотографіях була саме Алла, просто з іншим ім'ям, і навіть не припускав, що насправді бачив її сестру. Тепер, дивлячись на Аліну, він раптом зрозумів, наскільки легко було помилитися, особливо якщо дві людини настільки схожі між собою.

— Дуже приємно, — сказав він, простягаючи Аліні руку.

— Взаємно, — відповіла вона, потиснувши її, хоча в її голосі не було тієї зацікавленості, яку Максим, здається, очікував почути.

Андрій, який стояв поруч з Аллою, ледь помітно усміхнувся, спостерігаючи за цією сценою.

Максим, однак, не збирався так швидко відступати. Він почав ставити Аліні запитання, цікавився, чим вона займається, що любить, де буває у вільний час, і час від часу кидав на неї зацікавлені погляди. Було очевидно, що дівчина привернула його увагу.

Аліна це чудово помічала, проте не поспішала відповідати взаємністю.

Вона поводилася спокійно, без кокетства й зайвих натяків, відповідала на запитання, підтримувала розмову, але водночас тримала певну дистанцію. Здавалося, після всього, що відбулося останнім часом, їй зовсім не хотілося поспішати у нові стосунки чи давати комусь привід думати, що вона вже готова до чогось більшого.

Максим же, навпаки, чим довше спілкувався з нею, тим більше переконувався, що ця зустріч була зовсім не випадковою.

— Ти завжди така серйозна? — зрештою запитав він, коли вони на кілька хвилин залишилися говорити без інших.

Аліна подивилася на нього з легкою усмішкою.

— А ти завжди так швидко робиш висновки про людей?

— Намагаюся не робити, але іноді цікаво перевірити, чи правильне перше враження.

— І яке ж у тебе перше враження?

Максим усміхнувся.

— Що ти значно цікавіша, ніж хочеш показати.

Аліна лише похитала головою, не даючи йому бажаної відповіді.

— Можливо, тобі просто здається.

— Можливо, — погодився Максим, хоча за його тоном було зрозуміло, що він зовсім так не думає.

Алла, яка спостерігала за ними здалеку, нахилилася до Андрія.

— Здається, Максим зацікавився.

— Здається, — погодився Андрій.

— А Аліна?

Андрій глянув у їхній бік.

— А Аліна поки що вирішила не поспішати.

Алла тихо засміялася.

— І, чесно кажучи, це навіть добре. Можливо, нарешті навчиться спочатку думати, а вже потім робити.

— Думаю, цього разу вона справді багато чого зрозуміла.

Алла замислилася, дивлячись на сестру, яка саме щось відповідала Максиму. Вона не знала, чи переросте це знайомство у щось більше, та й не хотіла втручатися. Після всього, що сталося, Аліна мала сама вирішувати, з ким їй бути і яким буде її життя.

А Максим, схоже, був готовий почекати.

Він не наполягав і не намагався нав'язуватися, просто залишався поруч, час від часу заводячи розмову, а коли Аліна відповідала йому коротше, ніж хотілося, лише усміхався. Можливо, саме така його поведінка згодом і змусить її подивитися на нього зовсім іншими очима.

Та поки що Аліна не поспішала відкривати перед ним свої почуття, адже після всіх останніх подій їй уперше захотілося просто пожити для себе, не тікаючи від проблем і не створюючи нових.

І, можливо, саме з цього спокою для неї нарешті починалося щось хороше.

Після тієї зустрічі Аліна не очікувала, що Максим ще раз їй напише. Вона взагалі не надавала особливого значення їхньому знайомству, вважаючи його звичайною зустріччю, яку влаштували Алла з Андрієм, можливо, навіть трохи навмисно, адже сестра останнім часом надто часто намагалася переконатися, що з Аліною все гаразд.

Тому, коли ввечері на телефоні з'явилося повідомлення від незнайомого номера, Аліна спочатку навіть не хотіла його відкривати.

«Сподіваюся, я не надто набрид сьогодні своїми запитаннями».

Вона прочитала повідомлення, кілька секунд дивилася на екран, а потім усміхнулася.

«Трохи», — написала у відповідь, вирішивши не бути надто привітною.

Відповідь прийшла майже відразу.

«Тоді наступного разу поставлю вдвічі більше».

Аліна закотила очі, хоча усмішка з її обличчя так і не зникла.

«Наступного разу?»

«А хіба ти вже вирішила, що його не буде?»

На це вона не відповіла. Не тому, що не знала, що сказати, а тому, що не хотіла давати йому зайвої впевненості. Максим їй подобався як людина, з ним було легко говорити, але після всього, що відбулося останнім часом, вона зовсім не була готова кидатися у нові стосунки тільки тому, що хтось проявив до неї увагу.

Наступного ранку вона розповіла про повідомлення Аллі, коли вони випадково зустрілися на кухні.

— Ти йому відповіла? — відразу зацікавилася сестра.

— А що я мала зробити? Проігнорувати?

— Ні, звичайно. Я просто питаю.

— Ти зараз так усміхаєшся, ніби це ти з ним познайомилася.

Алла засміялася.

— Можливо, мені просто цікаво, чим це закінчиться.