Після другого стола всі вже були достатньо веселі. Особливо молодь. В них був окремий стіл і там зібралися всі знайомі обличчя. Хтось вже громко кричав "Гірко", хтось багато пив, хтось з кимось розмовляв. Сергій сидів десь посередині святкового столу. З одного боку поруч з ним сиділа його подруга Настя, а з іншого Мілана.
Настя була весь час не в гуморі. Їй сьогодні усе тут не подобалася. Вона взагалі не любила ні Кароліну, ні Мілану. Наче щось відчувала. Тим більше, що своїм дівочим розумом бачила, яка між ними різниця. І ця різниця була дійсно не н її користь. Дівчина знала, що вони розумніше за неї. І це її дратувало. Ій дуже не подобалася, що Сергій постійно спілкується з Міланою. Що вони розмовляють про такі речі в яких вона нічого не тямить. Через це Настя була зла. На Сергія. На себе. На Мілану. Ій на цьому весіллі не подобалася усе. Якби це від неї залежало, вона б взагалі сюди не пішла. Настя шукала привід, щоб скоріше звідси піти. Та що вона могла придумати? В неї був план напоїти Сергія та потім наче він п'яний, забрати хлопця до дому. Та Сергій принципово не пив. Бо він і не думав вживати сьогодні спиртне. Брав приклад з Мілани. Бо вони теж майже нічого не пила. Ну тільки сьогодні, а й завжди. І це Сергію дуже подоболася. Йому взагалі були до душі дівчата які не курять та не зловживають спиртним. Та якось йому у цьому питанні не щастило. Що Яна, що Настя - пили та курили. Так вони були красиві. Та як вже зараз розумів хлопець в них не було усіх тих якостей які мала Мілана.
Настя вирішила все одно зробити так, як їй хотілося. Вона тихенько змішала горілку з якимось безалкогольним напоєм. Та протягнула склянку Сергію. Мов, треба випити за молодят. Та він це все відразу побачив. Пити не став. Ще й за це зробив ій зауваження. Вони майже посварилися. От тому Настя і була сьогодні така зла та сердита. На себе. На Мілана. На Сергій. Особливо звісно на Мілана бо саме з нею майже увесь час розмовляв Сергій.
Зате Мілана була дуже весела і щиро раділа за свою подругу Кароліну, яка нарешті вийшла заміж за Костика. Бо Кароліна так давно про це мріяла, думала Мілана, дивлячись на ціх законних один в одного людей. Все були веселі. І Мілана було щаслива, що в її подруги все нарешті гаразд. Що мрії здійснюються. Вона не жаліла й нікому не бажала погоного. В неї не була не краплини заздрісті до того що заміж виходить не вона, а хтось інша. Я ще вспію, вирішила Мілана. Тільки зараз тітка та мама почнуть ще більше на мене тиснути. Та якось я це все зможу витримати, вирішила Мілана. Все одно в мене поки, що немає за кого виходить заміж. А будь за кого я не збираюся. Тітка постійно шукає мені когось ти ото хай сама на них і одружується, посміялося про себе Мілана
Ось поруч з нею сиділи Сергій та Настя. Мілані дуже подобовся цей веселий хлопець. Їй завжди так добре було поруч з ним. Так тепло на душі та на серці від його слів. Вона наче знов поруч з Сергієм відчувала себе маленькую дівчинкою. Їм так добре завжди було разом. Та вона ніколи не думала про нього, як про свого хлопця. А може мріяла та боялася зізнатися самій собі?
- А ти не жалкуєш, що не пішла дружкою? - Спитав в неї Сергій.
- Та я навпаки цьому радію. - Відразу відповіла Мілана. - Добре, що двоюрідна сестра Кароліни погодилися мене замінити. Бо насправді це дуже важко. Постійно за всім слідкувати. Це ще та морока. - Зізналася Мілана. - А я бачу твоя дівчина "весела" така. - Показала вона очима на Настю, яка саме в цей час сміялася разом з якимось не знайомим хлопцем. - Моя тобі порада. Не звертай уваги. Це вона навмисно. Щоб ти її ревнував.
Так і зроблю, вирішив Сергій. Настя сьогодні весь день не давала йому спокою. Один негатив від неї. І навіщо я її взяв з собою? Он Мілана, яка гарна та чудова людина. Від неї тільки усе добре та хороше. Така вона дуже чудова. І як людина, і як дівчина. І пішла вона та Настя. Хай, що хоче, то і робить. Я краще буду спілкуватися лише тільки з однією Міланкою, вирішив для себе Сергій.
І так він і робив увесь вечір. І Мілані було приємно, що їй теж приділяють увага. Бо усі були при партнерах
Одна вона наче якась не прикаяна. Дівчина теж про себе дякувала Сергію, що він приділяє їй стільки уваги. Бо, наприклад, Ромчик був боярином і тому увесь час спілкувався або з Кароліною, або з дружкою. Макар був з Танею. Сашко з Яною.
І навіть Юліана нарешті знайшла спільну мову з Владом. Це взагалі було дивно. Бо зазвичай вона ні з ким особливо в контакт не вступала. Отокаї, подумала Мілана. Це наче диво якесь. Весь вечір сьогодні Юліана була занадто весела. Голосно сміялася та розмовляла так що її усі чули. І навіть з Яною привіталася і не стала роботи вигляд, що вони незнайомі. Це все було дуже дивно.
Млана подумала, що Сергій її теж сьогодні здивував. Вона вважала, що він від Юліани ні на крок не ввійде. А він увесь вечір був з нею.
Навіть про свою Настю забув. Відвернувся від неї й весь час тільки зі мною і зі мною. Та їй було приємно, що все саме так, бо з усіх присутніх, цей хлопець був тут для неї найріднішою людиною і якби він тільки знав, які важливі для неї усі його слова та увага!
#4405 в Любовні романи
#1959 в Сучасний любовний роман
#981 в Сучасна проза
життя однієї дівчини, кохання і дружба, гумор. пригоди. історія кохання.
Відредаговано: 27.12.2024