8

- Пам'ятаєш, хлопці звали нас до них на дискотеку? То може, як раз сьогодні і поїдемо? Зараз у нас п'ятниця. Завтра не треба на пари. Погода не дуже. А сходити потанцювати саме те. Тим більше, що я так давно вже не танцювала. - Зізналася Мілана, коли вони з Кароліною стояли на зупинці біля інституту.

- А ти підеш з нами, Юліана? - Звернулася Кароліна до третьої подруги.

- Ні. Ти ж знаєш. Мені ця ваша нова компанія зовсім не до душі. Не подобається мені там. Хочете ходіть самі. Та я вам особисто не раджу. Якісь вони усі там підозрілі. Хтозна-що в них там на умі. - Попередила подруг Юліана.

Мілана промовчала. Та вона дійсно не розуміла, чого це Юля, так погано до хлопців ставиться. І чому постійно їх відговорює. Ревнує чи що? А може тут інше? Їй відразу прийшов на ум той вечір, коли вони були утрьох і як Юліана швидко втекла через одну дівчинка. Це все було дуже підозріло та Мілана вірили, що рано чи пізно вона докопається в чому тут справа. А зараз її більше цікавило інше. Те, що той хлопець. Макар зовсім не звертає на неї уваги. Ось сьогодні ще спробую і все, вирішила Мілана. Треба ж мати якусь гордість. Ми себе теж не на смітнику знайшли, подумала дівчина. Тим більше там і окрім нього вистачає нормальних хлопців.

- Я до тебе приїду Кароліна, - вирішила Мілана. - І вже разом поїдемо до наших хлопців

- О! До наших хлопців!? - Перепитала Юліана. - Ще вже щось новеньке. - Вона ще хотіла щось додати та піймавши погляд з яким на неї дивилися Мілана, відразу передумала. Дівчата попрощалися та різними автобусами поїхали кожна до себе на свій рідний район.

За пів години до початку дискотеки Мілана та Кароліна були вже у Сергія вдома.
Сьогодні дівчата були у весняних куртках, джинсах та светрах. Бо хто зна, може там в залі буде прохолодно.

- До речі. Ми зараз йдемо не нашу дискотеку, а на іншу. Немає в нас більше дискотеки. - Зізнався їм Сергій.

- О! Якій збіг, - почала сміятися Мілана. - Ми теж зав'язали. Бо далеко їздити, та і часу треба на це багато витрачати, а в нас дуже багато різних інших справ. Вона промовчала про те, що краще, цей час вони з Кароліною вирішили витрачати на хлопців. Саме на Сергія та його компанію. А навчання тут було майже ні до чого. Та хіба можна казати таке хлопцям в голос? Ще носа почнуть задирати.

- Ну, то пішли, - сказав Сашко і все присутні почали збиратися. Бо вже був час.

Біля входу до школи була вже велика купа народу. Мабуть, до сотні набереться, подумала Мілана.

- Ця нова дискотека крутіше, чим та, що в нас була. Бо вони дали там комусь хабаря і нам відмовили в оренді. А їнших хлопців пустили. Вони там золоті гори пообіцяли. Та може воно і на краще. Ми вважайте перезимували. Ось вже кінець березня. То нам вже та дискотека і не потрібно, якщо в цілому. - Розповідав дівчатам Сергій і вони його уважно слухали. Особисто Мілана. Їй все було цікаво. А ще, вона була в захваті від Сергія. Він їй дуже подобався. Та вона чомусь вважала, що в нього є Яна і тому, як про хлопця на нього і не думала. Тим більше Мілані здавалося, що до її характеру більш підійде Макар. Він такий мовчазний. Та сміється рідко. Мабуть, серйозний хлопець. Такий обов'язково сподобається моїм батькам, чомусь думала Мілана. Хоч насправді треба було думати про те, чи буде їй з ним добре.
- Це типу того, як наші конкуренти. Та я ж обіцяв вам, що сходимо на дискотеку усі разом. То звісно свою обіцянку треба тримати. - Продовжував свою розповідь Сергій.
Вони підійшли до входу. Там стояли кремезні хлопці та вимагали від усіх плату за прохід.

- Це зі мною. - Показав їм на Мілану та її подругу Сергій і вони спокійно пройшли собі далі. - Ми домовилися, що вони нас та тих з нами пропускають до себе безплатно. Типа, як компенсація, що вони прийшли на наше місце. Ми ж тут перші починали. Спочатку до нас ходили п'ять дівчат. А зараз бачите скільки народу.

Компанія пройшла до залу. Народу там було дійсно багато. Чекати довго не прийшлося. Бо майже, як вони прийшли, то й почалися танці. Мілані та Кароліні дуже хотілося, щоб нарешті об'явили повільні танці. Та їх все не було і не було. Сергій помітив, що дівчата якось не дуже охоче танцюють.

- Не подобається музика? А яка вам подобається? - Спитав він в обох подруг. - Яку ви хочете пісню? - Йому дуже хотілося їм чимось догодити. Бо вони дуже були йому до душі.

- Бажаю повільний танок, - засміялася Кароліна.

- А що ти чарівник? - Спитала його Мілана.

- Чекайте. Зараз. - Побіг десь Сергій. 
Його не було хвилин п'ять. А як повернувся, то дуже задоволений торкнувся Кароліни та сказав з посмішкою.

- Не знаю чарівник я чи ні, та ось вам повільний танець.

І в цю саму мить, діджей зробив оголошення на весь зал.

- А зараз для наших друзів із залу та їхніх подруг Мілани та Кароліни - білий танок! Дівчата запрошують кавалерів.
Мілана було не то, що враженою. А дуже-дуже вражена.

- Ми у шощі! - Розвела вона руками та не вагаючись поцілувала Сергія в щоку. А в іншу в той самий час те ж саме зробила і Кароліна.
А потім вона відразу Запросила на танок Костянтина і він погодився. Та коли Мілана зробила теж саме стосовно Макара, він їй відмовив. Мілана до такого не звикла і їй було дуже незручно. Дівчині ясно дали зрозуміти, що вона хлопцеві не до смаку.

- О такої! - Подумала Мілана. Но, то я спробувала. Ні, так, ні. Проїхали. Так, життя триває і будемо розважатися далі.

Сергій відразу помітив, що з нею щось не те. І не відходив від Мілани весь вечір. Постійно її смішив. І їй стало так добре, що вона, коли вже всі пішли проводжати їх на зупинку, взагалі не думала про відмову і про те, що не збулася її мрія. Вона вже вирішила, що буде все одно сюди їздити хоча б за ради одного Сергія.