98: ВІЙНА ЗА ТЕЛЕВІЗОР І БАБИНІ СЕРІАЛИ

У кожному домі є святе. У нашому — це телевізор у залі. Чорний, великий, тріщить від статичної напруги і магії баби Насті. І щовечора, рівно о 20:00, він перетворюється на портал у світ “Зламаних сердець” — улюбленого серіалу баби.

— Не чіпайте мене з восьмої до дев’ятої! — оголосила вона одного дня. — Інакше будете дивитись не “Мультяшки”, а “Куди котиться ваше життя”.

Перші два вечори ми мовчки спостерігали, як баба з максимальною концентрацією дивиться в екран, коментує:

— От сука та Каріна… Я знала!
— А цей Хуліо… скисне, як молоко на сонці.

Після серіалу вона встає, витирає очі й каже:

— Ну, пішла по картоплю.

На третій вечір ми з Васьком не витримали. Бо в той самий час ішов фінал змагань з “СуперНіндзя Шоу”. Там Саня “Шина” мав перестрибнути через дев’ять холодильників. Це була подія. НАЙПОДІЯНІША.

— Бабо, можна хоч одним оком?

— Одним оком дивіться у підручник. Пульт — мій.

І ми почали партизанську війну.

Фаза 1: Саботаж. Ми винесли батарейки з пульта. Але баба знала, де запасні.

Фаза 2: Псевдопочинка. Тьома перепаяв антену — сигнал слабшав. Але баба перейшла на записані серії з флешки.

Фаза 3: Жужа. Ми послали її відволікати бабу словами: “У тебе пиріжки в духовці димлять!” — але баба відповіла: “Я знаю, я так і люблю.”

Наступного вечора, коли баба вийшла на хвилину до хати, ми захопили телевізор.

— Вмикай, швидко! — крикнув Васько.

— Тільки одну сцену, — сказав я, — тільки коли “Шина” летить.

І от, тільки Саня відштовхнувся — в кімнату зайшла баба.

Пауза. Тиша. Телевізор гуде. Саня завис у повітрі. Ми — в шоці.

— Хм, — сказала вона. — А непоганий хлопець. І техніку знає.

— Можна нам іноді дивитись?

— Якщо зробите так, щоб він перестрибнув ще й пральну машину — можна.

Так і почалась нова ера компромісу. Відтепер серіали дивились по черзі. Баба навіть почала коментувати наші шоу:

— Ого, цей “ніндзя” так стрибає, як дід Грицько, коли побачив мишу.

А ми навчилися терпіти мелодраму:

— Якщо Каріна ще раз заплаче — я теж… але з внутрішньою кровотечею.

Миколка зробив висновок: у Петрівцях телевізор — це не просто ящик. Це трон. І пульт до нього — скіпетр. Але в баби Насті демократія: якщо домовитись правильно — навіть “СуперНіндзя” може стати частиною великої сімейної драми.