94: СВИНЯ-ПАТРІОТ І СІЛЬСЬКИЙ ПАРАД

Все почалося з ідеї тьоті Валі: “Давайте зробимо парад до Дня Села!” І всі сказали “УРА!”, поки не зрозуміли, що організовувати — це значить не просто прийти і з'їсти пиріжки, а ще й репетирувати, шити костюми і натягувати кульки, які лопають ще до старту.

— Ми мусимо показати, що Петрівці — не гірші за столицю! — вигукнула вона.

— У столиці хоч свині не марширують, — пробурмотів дід Петро.

— Зате у нас є Пампушка!

Пампушка — це свиня баби Насті. Рожева, товста і з характером як у тренера з боксу. Вона ніколи нікого не слухалась, але дуже любила увагу, моркву і гімн. Так, гімн. Як тільки лунала “Ще не вмерла…”, Пампушка вставала, вирівнювала спину і робила три кроки вперед. Самостійно.

— Це знак! — вирішила Жужа. — Вона має йти на параді.

Почались тренування. Щодня після вечері ми водили Пампушку по подвір’ю під маршову музику. Тьома зробив для неї “однострій” з прапора і старої футболки з написом “ЗА БОРЩ І СЛАВУ!”

— А якщо вона втече? — питав Васько.

— А хто її наздожене? — відповідала баба. — У неї швидкість, як у самогонного апарата під час перевірки.

День Параду настав. Село зібралось, сцена прикрашена, гімн на колонках. Вийшли діти, козак на велосипеді, хор із бабусь у фартухах, а тоді…

— ТА-ДАААААААМ!

Пампушка.

Увійшла впевнено. В однострої. З бантом на вусі. І з морквою в зубах — як сигарою.

— Глянь, яка постава! — казала тьотя Валя.

— То не постава, то гордість! — відповіла баба Настя.

Під час параду вона:

• Пройшла 20 метрів з гордо піднятим хвостом;
   
• Зупинилась перед сценою;
   
• І… дала “апчхи”.
   

Після чого сцена трохи затремтіла, а діти в першому ряду розбіглись.

— Все як у справжньому параді! Ефекти! — захоплено кричав ведучий.

Коли парад закінчився, Пампушка сіла біля прапора і заснула. Люди аплодували. Навіть гусак Петрович, хоча він зазвичай нічого не визнає, крім себе.

Миколка зробив висновок: у Петрівцях навіть свиня може стати героєм. Бо патріотизм — не в однострої, а в моркві, маршах і бажанні йти вперед, навіть коли всі кричать “куди ти лізеш?!”