73: ПЕТАРДА В ТУАЛЕТІ Й ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО

Усе почалося з того, що Тьома Шнурок приніс до клубу стару коробку. На ній було написано: “Не відкривати до весілля Климозіни”.

— Що це? — спитав Миколка.

— Петарди! — з гордістю відповів Тьома. — Мій двоюрідний зберіг з нового року 2008-го. Деякі ще активні. Або дуже активні.

Плани були великі — святкувати день народження Сані Бульби гучно і яскраво. Але оскільки баба Настя заборонила щось палити “ближче, ніж три хати від центру села”, місцем для експериментів став… сільський туалет.

— Там акустика! — пояснив Васько. — І все одно сморід — нічого не зіпсує.

Обрали найменшу петарду, поклали її в дірку і підпалили.

— Відходь! — закричав Миколка.

— А ти не знімав?! — вигукнув Тьома.

І… БАБАХ.

Полетіло все: пил, дощечки, шматок старого календаря за 1999 рік і… туалетне відлуння, яке викликало спрацювання сигналізації в сараї.

Через 5 хвилин прибіг дід Петро з лопатою, баба Настя з каструлею, а з клубу вибіг двірник, думаючи, що вибухнув телевізор.

— ЩО ВИ ТАМ ЗРОБИЛИ?! — закричала баба.

— Експеримент! — сказав Тьома.

— Сані святкування! — додав Васько.

— А що летіло з неба? — спитала Жужа, тримаючи на голові шматок даху.

Туалет вижив частково. Став трохи нахилений, але вважається “авангардною архітектурою”. Петарда отримала назву “Голос Микити” (бо він злякався і викрикнув щось нецензурне на всю вулицю).

Баба сказала:

— Якщо ще раз щось запалите без мого дозволу — будете грітися від погляду.

А дід, усміхаючись, буркнув:

— Я колись теж петарду в туалет кинув. А потім одружився. Випадково.

Миколка зробив висновок: у Петрівцях навіть туалет — не просто місце усамітнення, а центр подій, де може статися велике “БУХ” і маленька життєва революція.