71. МАСКАРАД НА МАСНИЦЮ Й ТРАГЕДІЯ КОСТЮМА

Масниця в Петрівцях — то не просто млинці. То театральне дійство рівня Оскару, але з запахом смальцю і підозрілою активністю гусей. Цьогоріч у клубі вирішили влаштувати маскарад. І не абиякий, а з призами за найкращий костюм, найгірший танець і “найнеочікуваніший вихід”.

— У мене є план, — сказав Васько. — Я буду… драконом.

— У тебе є костюм?

— Нє, але є великий пакет і фарба.

Тьома Шнурок вирішив бути роботом, Миколка — піратом, а Саня Бульба… просто прийшов у куртці й сказав: “Я — побут”.

Оля-Окуляри з Жужею шили костюми тиждень. У баби Насті зникли два фіранки, одна скатертина і килим з коридору. Коли вона побачила, у що одяглися діти, лише спитала:

— Це точно святе дійство?

У клубі було людно, шумно і слизько (бо хтось намастив підлогу олією — “для танцювального настрою”).

Миколка у своєму піратському образі мав виходити третім. Але перед ним виступав Васько-Дракон. Його костюм складався з мішка, пір’я і двох шнурків. І все було б добре, якби не одне “але”…

Пір’я було з подушки баби Насті, яку вона тільки вчора напарила.

Коли Васько зробив оберт і впав, пір’я злетіло в повітря, як хмара курячої паніки. Вентилятор на сцені зробив решту — пір’я заполонило зал, сіла на глядачів, на костюм дідової вчительки, і… на керосинову лампу.

— ПАЛАЄ!!! — крикнула Жужа.

— ТАНЕЦЬ ВОГНЮ! — вирішив ведучий.

— ХАПАЙ ПІРАТА І ВТІКАЙ! — кричав Тьома, чомусь тримаючи швабру.

Ситуацію врятував дід Петро — вилив на сцену каструлю з узваром. Лампа згасла, пір’я злиплося, а сцена стала схожою на місце злочину проти гусей.

Журі дало Ваську друге місце: “За емоційність і динаміку”. Перше — бабі Насті, яка без костюма просто вийшла і крикнула: “Я — ваше дитинство, і я йду по душу!”

Миколка зробив висновок: у Петрівцях навіть маскарад — це бій за виживання, моду і контроль над вогнем.