62. ЖІНОЧІ ЗБОРИ Й ШПІОНСЬКА ОПЕРАЦІЯ

У Петрівцях є три речі, яких бояться навіть депутати, податкова і дід Петро: грім, баба Настя в халаті… і жіночі збори.

— У клубі в середу — зібрання. Тема: “Моральний стан молоді і хто пускає музику після дев’ятої”, — оголосила сусідка тьотя Валя, яка одночасно працює прибиральницею, цензором і головою “Союзу Побідоносних Жінок Села”.

Миколка одразу насторожився.

— Це вони про нас. Про музику. І про той раз із пляшкою квасу, що вибухнула.

— І про голуба, що влетів у клуб з намальованим черепом, — додав Васько. — План “Операція: Тишком-нишком”?

— Саме так. Ми йдемо… на збори. Під прикриттям.

В операції брали участь:

• Миколка — агент "М"
   
• Оля-Окуляри — аналітик і легенда “Віка, донька двоюрідної”
   
• Тьома Шнурок — техпідтримка (протягнув мікрофон у вазон)
   
• Жужа — головна по маскуванню (“одягни хустку — будеш, як тьотя Люба в молодості”)
   

Переодягнені в “своїх”, ми зайшли в клуб під виглядом майбутніх членкинь. Вперше в житті Жужа говорила пошепки.

— Головне — не смійтесь, коли хтось скаже “дисципліна через борщ”, — попередила Оля.

Збори тривали вже другу годину. Говорили про все: “в кого які штори”, “чого Сашко не стрижеться”, “чого вода тече не туди”. Ми майже заснули, аж тут…

— І головне: молодь розпустилась! Музика, інтернети, вай-фаї! — вигукнула баба Настя. — Треба контролювати!

— Як? — спитала хтось із залу.

— Через родинну агенцію! Ми — жінки — ми все бачимо! Навіть у темряві!

Миколка ковтнув повітря. Оля записала слово “агенція” 14 разів. Жужа тихо виламала шпильку.

Коли збори закінчились, ми побігли у штаб — тобто в курятник, де був центр оперативного управління.

— Це початок війни, — сказав Тьома. — Якщо вони нас винюхають, нам кінець.

— А якщо ми винюхаємо їх першими? — в очах Миколки блиснула ідея.

Так народився контррозвідвідділ “Курячий Зір”. Ми встановили спостереження, перевіряли, хто коли йде в клуб, і навіть змусили Васька підслуховувати через вентиляцію (він застряг, але приніс новини і пачку цукерок).

У кінці серпня обидві сторони мовчки визнали нічию. Баба Настя просто підморгнула Миколці на городі й сказала:

— Добре шпигуєш. Але я — краще.

Миколка зробив висновок: у Петрівцях розвідка не спить. І навіть якщо вона в хустці — вона знає про тебе більше, ніж Google.