10

Відчуття неймовірної спеки змусило Лізу перевернутися на інший бік. Дихати ніби було нічим, гаряче повітря давило на легені, а сон поволі зникав.

Вона різко прийняла сидяче положення і розплющила очі, так як не розуміла де знаходилася. У вухах стояв шум, а різкий головний біль не давав спокою. 

Тіло ламало, відчувалася висока температура. Сухий кашель став посилюватися, у горлі першило. 

Настільки погано фізично вона себе не відчувала давно. Це все вказувало на ознаки простуди. На вершині всіх проблем у її житті це було останньою краплею...

Ліза змахнула волосся назад, коли кашель стих, і протерла очі. Вона оглянула приміщення, в якому знаходилася, і мимоволі згадала наполегливий тон Владислава, коли той сказав, що не прийме її заперечень і буде спати цю ніч на дивані, так як в іншій гостьовій кімнаті були зламані батареї, там занадто холодно. 

Його доброта приємно дивувала, манила до себе. Безперечно, він їй імпонував. 

Тепер стало зрозумілим чому в університеті студентки так часто обговорювали його. Особливо після новини про його розлучення... 

Такого галантного та красивого чоловіка неможливо було не помітити. І незважаючи на те, що він не помічав нікого, Влад усе-таки залишався в центрі уваги.

Цікаво, а яким він був у ролі викладача? 

Ліза відігнала від себе подібні роздуми про цього чоловіка і потягнулася до свого телефона, який заряджався. Знову ж таки це був саме Владислав, у котрого незрозуміло звідки знайшовся зарядний пристрій для її смартфона. Він рятував її на кожному кроці.

8:46

Вона ладна була проспати хоч цілий день, але ці симптоми простуди, особливо жар у тілі, не давали спокою. А тому дівчина ледве піднялася на ноги, прихопила з собою свій рюкзак, який валявся на підлозі, і попрямувала зі спальні геть до ванної кімнати. Її кроки та рухи були повільні, інколи вона прикривала очі, адже тіло ламало, а головний біль різко давав про себе знати.

Ліза замкнула двері ванної кімнати відразу ж, як тільки-но опинилася в ній. Вона чомусь навіть зраділа, що не зустріла на шляху Владислава. Не хотілося його знову турбувати і відволікати.

Діставши таблетку жарознижуючого з кармана рюкзака, вона запила її холодною водою з-під крана. Дівчина прекрасно розуміла, що перед ліками потрібно було поїсти, але часу на це не було, як у принципі і бажання. 

Вона плеснула на обличчя водою і схилилася над раковиною. Не бажала дивитися на себе в дзеркало. Розуміла, що зараз виглядає не найкраще. Втома, ознаки простуди і пережитий стрес точно позначилися на її зовнішньому вигляді. 

Ліза ще раз вмилася холодною водою, адже це хоч якось допомагало. Тепер і її волосся трохи було мокрим, а також на білій футболці Влада, у яку вона зараз була одягнена, виднілися мокрі плями. 

Усе це здавалося якимось сном, сценарієм фільму, але точно не реальністю. Життя наразі ніби проходило не з нею, а повз неї. Дівчина досі не могла осягнути здоровим глуздом як це все могло трапитися. Доля очевидно вирішила насичити її буденність та сірість буття чимось яскравим. Адже як інакше можна було назвати проведену ніч у квартирі викладача, як не яскравістю та... безглуздям? 

Перед тим, як вийти з ванної кімнати, Ліза вирішила почистити зуби і хоч якось зібрати своє сплутане волосся у пучок. Це максимум, на який вона наразі в такому стані була здатна. 

Учора ввечері попри втому дівчина навіть прийняла тут душ, що виявилося дивовижною розкішшю. Не звикла, що вода може бути настільки гарячою, а душова – такою просторою. 

Ліза була неймовірно вдячна собі за це, адже стійкий аромат чоловічого гелю для душу з мускусними нотками все ще залишався з нею. 

Це було водночас досить інтимно – використовувати його засоби, спати в його ліжку, носити його одяг, і в той же час надзвичайно затишно. Вона ніби опинилася в невидимій оболонці його тепла, не хотілося, аби це все закінчувалося. Занадто спокійно та захищено попри всі життєві труднощі себе відчувала. 

Роздуми про почуття перервав занадто гучний звук падіння якогось предмету в іншій кімнаті. Ліза різко відреагувала на це, і хутко вийшла з ванної. Почулися якісь шорохи із кухні, тому саме до цього приміщення вона і попрямувала.

Картина, свідком якої стала студентка, змусила її завмерти на порозі. 

Влад схилився, аби підняти сковорідку з підлоги. Він був без футболки, в одних тільки сірих спортивних штанах. Його тіло було підтягнутим, з помітними рисами м'язів, що свідчило про численні тренування. Вона не могла відвести свій погляд від його міцної статури, а тому мимоволі затрималася. У душі зародилося якесь неспокійне відчуття.

– Вибач, я не хотів тебе розбудити, – промовив чоловік трохи охриплим голосом, коли помітив її присутність. Він поставив сковорідку на стільницю і ще раз поглянув на Лізу.