Мить та ще трохи
Для тебе (Лірика)
ЛІРИКА
Паперові колеги залипають в кольори монітору.
Десь у літньому вечері дзеленчить старий автомат.
На столі свіжим м'ясом підгодовую я мантикору.
Це вона утекла із вчорашніх жахіть в напівсні.
Не далеко, по берегу пробігло літо вчорашнє,
Спокій ранків й турботливі пісні вітрів.
За лунким відголоссям трамвайних ліній прийдешнє,
Підгорнувши низ джинсів, тихий блюз просвистить навзрид.
Де ти, ніжне моє, приколисане морем щастя?
Загорнулось, накрилось солоними хвилями,
Утекло вниз на дно в океанське зап'ястя мрій,
Мандрувати по течіях-венах.
І хоча, тут не пахне тим морем сто років,
Відшукаю тебе й в бедуїнських пісках.
Мені дуже цікаво, що ж снилось тобі всі ці ночі
Поки вітер теплі бархани гойда.
Говори голосніше, людське моє серце.
Говори голосніше, щоб почули навіть сніги.
Тут туманом моря сльози впали на брильця
Та за мить перетворились в ракушняки.
Відредаговано: 09.08.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
