Мить та ще трохи

Для тебе (Без назви, 2018)

БЕЗ НАЗВИ, ЗАПОРІЖЖЯ, 2018

Через скибку самотнього неба, я дивлюся на твоє скло.

Крізь затягнуті темним вікна, не читаються порухи рук.

Ти, як Бродський: "Не вийду з кімнати".

Ти, як Рембрант не сприймаєш на слух.

Кілометри - маленька загроза для моєї дівочої вдачі.

Я не вмію тьмяніти від часу і прокручувать почуття.

Озираючись попід світом, не збагну від чого сльоза.

Озвіріння сучасного ладу проковтне і тебе, і мене.

Тихо злиже буденне сонце горілиць лежачих людей,

А мені б торкнутись причалу. Перевести дихання трохи.

У твоїх руках, як лінивець, колихатись до пізньої ночі.

Подобається

#4366 в Різне
#998 в Поезія

Відредаговано: 09.08.2024