Мить та ще трохи

Зсередини (Sleepwalker)

SLEEPWALKER

Урбаністичний світ манить акриловими фарбами,

Додаючи та віднімаючи,

Заставляючи стрекотіти збуджене серце тисячами барвистих коників.

Неонові вивіски затьмарюють зорі та вогники.

Тут більше нема світляків.

Величезне місто без моральних маяків.

Величезне місто без ціннісної брами.

Юрба людей, пов'язана техногенними жнивами.

Технічний бум. Скам'янілі обличчя.

Неможливість відігратися з відкритими вікнами

Серед леменьу механічних коней.

Здається, що може бути згубнішим?

Здається, що може бути оманливішим?

Але юність провалюється в цю надрадісність.

Кожного ранку я думаю, що в дитинстві був невротиком.

Прокидався о п'ятій ранку, забавлявся родинним дотиком.

Що ти бачиш на вивісках по ту сторону світу?

Моду, заклики, електронні сигарети, клуби,

Чиєсь життя, чиїсь подвиги,

Майбутнє, котів, собак, пухнастих кроликів,

Креатив, співчуття, чиїсь подихи...

Чи не став ти сновидцем?

Урбаністичний сновида відкриває очі назустріч механічному сонцю.

Урбаністичний сновида манить фарбованими тегами

Подивлюсь у дзеркало - згадаю Велеса.

Люди не жалкують про яскраве життя.

Дарма, що декорації картонні.

Урбаністичний світ мене поглина.

Треба мерщій звернутись вверх,

Де, поки, немає сонця...

Подобається

#4364 в Різне
#999 в Поезія

Відредаговано: 09.08.2024