Мить та ще трохи
Зсередини (Бути)
БУТИ
Бузкові судини сплелися у танці живого.
Всюди, лиш тільки, легкий мокрий слід.
Усе живе починається з чогось мокрого та брудного.
Усе живе шукає в собі компроміс.
Не можна дихати під водою, якщо ти не риба,
Амфібія чи "спеціальний ссавець".
Не можеш дихати - ось тобі крила.
Літай. Плавай серед небесних кілець.
Не можна літати, якщо ти не птах.
Коли в тобі зовсім немає крил.
Не можеш в небо, ось тобі розмір слона.
Дістань хоботом до пропливаючих хмар на мить.
А в мене зріст метр п'ятдесят,
Немає крил і я боюся глибини.
Я, мов той планктон.
Дрейфую на видноті
Допоки мене не поїсть кит.
Пісок був землею, земля стане піском.
Не вродить, а лиш навіє пустельний сон.
Пісок та дощ намісять в пустелі багно.
Багно завжди призводить до сходів.
Усе живе починається з чогось мокрого та брудного.
Усе живе, і навіть планктон.
А мені зранку хочеться бути китом,
Вдень птахом, а під вечір простою пандою.
І все частіше хочеться бути котом.
Ночами я думаю: "Непогано бути планктоном,
Тільки не людиною вкотре..."
Відредаговано: 09.08.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
