Мить та ще трохи

Пейзажні (Космічний ранок)

КОСМІЧНИЙ РАНОК

О шостій ранку свідомість благає про каву...

Вранішнє сонце блукає по кахелю кухні...

Хто б мені налив того чудодійного відвару,

Від якого прокидаються почуття відчайдушні.

У своїй скляній чашці змішаю цукор та всесвіт.

Позіхаю.

Ховаюсь від сонця у тінь.

Ці роки врізнобарвлюють мій макровсесвіт.

Він росте на вікні посеред мерехтінь.

Цукрові галактики у кавових чорних дірках,

Кружляють у танці космічного вальсу.

Скільки мене у дзеркальних вітринних світах?

Саме ці думки народжуються о шостій ранку...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше