Мить та ще трохи

Пейзажні (Під свята)

ПІД СВЯТА

Зачароване сріблом небо викидає блакитні дірки.

Всесвіт тихо вдихає мереживо, обплітаючи все золотим.

Чорні круки з туманом носяться: в крилах зорі, у дзьобах сніг.

Над найвищими поверхами розтягнувся колючий дріт.

Білим фарфором розбиваються в снігопаді сніжки на друзки.

Простирадлом огрядним вельветовим, обпоясано криші домів.

Під дахами у вічному спокої все гніздяться вогкі голуби.

Сонце тихо кружляє над соснами, зачіпаючи їх вершки.

Вічно зелено в хвойному лісі - вічно холодно в цьому вікні.

Різнобарвний метелик гірлянди миготінням дзеркалить сніг,

І крізь вії можна побачити цілу низку зимових бліх.

Розтираюси змерзлі руки, засипвю в своєму вікні.

Хай, присниться мені білий замок, ніжні руки, яскраві вогні.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше