Мить та ще трохи

Пейзажні (Вечір)

ВЕЧІР

Увечері під сонними деревами

Поблискує срібляста дивина,

А під розкішними ялинами

Бринить прозора чудодіюча вода.

Замерзлі круки обсідають всі дерева.

Вони стурбовані скрегочуть, усі обплетені

Зеленими гілками вічнохвої.

Соромиться червона полонина,

Під паливом вічно гарячого світила,

Й тумани диханням пом'якшують світлину.

Ось завтра будуть вже пронизливі вітри

І паморозь всі шибки розмалює...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше