Наміри

Обіймись зі ВсеСвітОм.

- Вся матерія - згусток Світла, яка управляється Свідомістю.

- Усвідомлення всюдисущої краси, придасть нам з роси й води.

- Єднання з вишнім собою дарує  навігаційний супровід.

- Тримай спокій та дбай у чистоту  власного серця,
Буди внутрішню радість і проживай у ній.
Будь самодостатній та вдячний,
Душею, людино, - багатій.

 - У Новий Час, є провідним стан людини, який гармонійно співдіє з природою, зливаючись воєдино з природним станом.

                              ☀️

У мене з'явилася добра нагода жити там, з ким і так, як прагне моя душа, керуючись новими потоками Всесвіту та земних вібрацій. Мене переповнює почуття вільного лету і самодостатності. Я чесний із собою і нутряно щасливий. Внутрішня радість б'є ключем зі всіх глибин моєї суті. Усі мрії виправдовують себе у доволі короткі терміни. Я спокійний та урівноважено дивлюся на події котрі довкола мене розвиваються. Настала добра пора для подальшого духовного розвитку і здобуття нового досвіду. Мене манять нові духовні обрії. Люди, які поруч чи зустрічаються на моєму шляху не перестають дивувати мене своїми знаннями, які у свою чергу доповнюють мене. 
Все гармонійно і злагоджено працює на шляху створення нового ґатунку Світла де ясність перевершує себе. Ми увійшли у новий еволюційний виток розвитку того, що ще до не давна звалося людиною.

Перевести Дух

Байдуже що скажуть люди,
Я люблю щиро Життя!
Воно розпира мені груди,
Дивує ня Його Нова Доба.

Ті, хто, як кажуть у темі,
Із пів слова зрозуміють мене.
А хто ще досі мов п'яний,
Стежини сюди не знайде.

Час передує подіям,
Шалено врізаючись в нас.
Тим, хто цього помітить не сміє,
Душевний вогонь 🔥 мабуть згас.

Генеруючи в серці любов,
Із любові у щасті витаю.
Вириваючи із оков,
Тих, хто найперше цього бажає.

                                 ☀️

Завше, самоїдство пригнічено впливає на наше життя у щасті. Різні депресивні прояви, залежнями наповняють наше нутро. Кожна ситуація, яка проявляється у нашому житті, напучно придає нам зрілості досвідом. Відпускати прояви неповаги до себе, саме так, ми вбивчо знесилюємо себе, хоронячи ружний непотріб, беручи для себе досвід, або ж відпрацьовуємо те, що нас так довші часи гнітило. Наша підсвідома богоприсутність буричкається із тими моментами життя, які ми ж заякорили в собі, належно не пройшовши ті горішні проби, які дарунком були для нас й заради нашого ж блага. 
Є багато методик виходу чи відпрацювання ситуацій, котрі знесилюючи відводять людину від себе самої. Тобто від основного завдання та призначення - духовного розвитку. Я ж пропоную вам, доволі простий та дієвий спосіб самоочищення та зцілення. Беріть на себе відповідальність за власну персону і дійте виключно й для себе. Гадаю кожен взмозі, зосередившись на прояві напруги у тілі, зазвичай вона концентрується у грудях або пускає коріння у нижні чакри, тобто район пуповини. Звівши там свою увагу, взявши на себе відповідальність за власні діяння, у глибині думок має фонити ствердний словочин "БУДЬЛАСКА" німецькою "bitte schon"...
Є при цьому дуже важливо, як звучатиме наголос та якість почуттів. Знайте, капля камінь точить! Тому результат й незабариться, коли проблема відійде, відчуття лету огорне ваше єство. Залежні виходитимуть зівотою, здриганням тіла, або ж сльозою, тощо.  А як повернуться заново, довершить її настирливість ваших дерзань. У всьому треба класти крапку.
Ось вірш, який привнесе ясність у сю благу справу:

                                 ☀️

Любо мені було з тобою,
Болю придала ти мені,
Скрившись за ницою юрбою,
Кохання наше зрадила зовсім.

Я духом лебединим звівся,
Горішньо Землю облітав.
Дарма, так й не спромігся,
Його в юрбі не відшукав.

Воно в грудях моїх ще доживало,
Плачем огненним таючись,
Навпіл мене вщент розривало,
Закрив собою цю поточну мить.

Та сили духу у мені знайшлись,
І я не кинувсь каменем до долу.
Крилець своїх не обпалив,
А видибав в Життя на ново.

Родилось прощення, як і належить,
І вдячність оголила меч.
Любові сяйво без обмежень,
Новим витком довкіл й без меж.

Десь там в глибинах моєї суті,
Живе ще пам'ять про той час.
Та попри все злоба відсутня,
Радість уклав туди завчас.

Життя нас вчить завше прощати,
І вдячність берегти в серцях.
За волі мить, яку надати...
Воно найкращий вчитель наш.