2.1 Політично-військові інтриги

Прифронтова зіркова система

Двері з шипінням розійшлися, і на місток стрімко увійшла струнка постать.

Екіпаж встали з своїх місце в єдиному пориві.— Вітаємо на містку, капітане Ранхель Астель!

— Злагоджено, наче хором, пролунало в рубці. Я обвів поглядом мостик і коротко кивнув:— Вільно. Кожному стати до роботи.

Починаємо щоденну перевірку систем: — Команди полетіли одна за одною:

— Найті Фогте, перевірте стан енергоблоків та бойові системи корабля:

— Аріано Роно, встановіть стабільний зв’язок із іншими суднами флоту:

— Дорне Файсе, доповідь щодо навколишньої обстановки.Офіцери розійшлися по терміналах.

За мить тишу містка поглинув звичний робочий шум, ритмічне пищання датчиків та приглушені голоси екіпажу.

— Сподіваюся, сьогодні все буде спокійно: — Тихо промовив я.

Раптом голос Дорна Файса здригнувся: — Він швидко й напружено вигукнув:

— Капітане Ранхет, зафіксовано просторові стрибки з боку сім’ї Астраріон!

— Координати виходу з підпростору? — запитав я, зберігаючи зовнішній спокій.

Його пальці миттєво забігали по дисплею. Тепер голос офіцера звучав чітко й зібрано.

— Капітане, ворожий флот вийде на дванадцять годин.

Я підвівся з капітанського крісла і спокійно наказав:

— Аріано Роно, передай кораблям сигнал бойової готовності.

— Найті Фогте, ще раз перевір усі системи та готуй зброю до бою.

— Дорне Файс, продовжуй доповідати про кожен крок ворожого флоту.

Після моїх слів екіпаж на містку взявся до роботи. Перевірка систем, координація кораблів флоту: — Кожен діяв чітко, наче деталь єдиного, доведеного до автоматизму механізму. 

Я провів рукою над панеллю, і переді мною спалахнув напівпрозорий екран, на якому з’явилися обличчя двох офіцерів.

— Доповісти про готовність: — Наказав я.

— Борд Рон доповідає: мій загон до бою готовий: — пролунав перший голос.

— Рогдон Дей доповідає: — мій загон також у повній бойовій готовності.

— Бути готовим до...

— Капітане, ворожий флот вийшов із підпростору! — перебив мене Дорн Файс.

Аріана Рона зауважила спокійним, майже холодним тоном.

— Дорне, не варто перебивати капітана. Тим паче, коли ворог ще за п’ятдесят дві тисячі кілометрів від нас.

Я перевів погляд на Аріану, заступаючись за підлеглого.

— Дорн діяв за інструкцією. — Потім звернувся до офіцера: — Дорне Файс, координати та чисельність противника.

Аріана, не чекаючи, поки я домовлю, знову випередила Дорна:

— Як я вже казала, дистанція п’ятдесят дві тисячі сто кілометрів. Фіксуємо двадцять одиниць. Суден логістики не виявлено. Найімовірніше, ворог не планує затягувати бій, хоча відстань усе ще значна.

Вона впевнено відкинулася на спинку крісла й додала: — І за останніми звітами, наша ескадра повністю готова до бою.

Я важко зітхнув і підсумував: — Флагман до бою готовий.

— Так, капітане, — спокійним голосом підтвердив Найті Фогте.

Мій погляд повернувся до монітора. Почавши знову водити пальцями по сенсорній панелі, я раптом промовив:

— Аріано, я просив координати у Дорна, — суворо зауважив я: — Ти не лише не дала йому вставити слова, а й сама забула їх назвати.

Аріана, яка до цього розслаблено гойдалася в кріслі, ледь не впала від моїх слів. Вона миттєво вирівнялася і, нахилившись уперед, почав гарячково водити пальцями по панелі керування.

— Капітане, координати: x1432, y-1643, z-21 відносно станції, — пролунав чоловічий голос із помітною ноткою невпевненості.

Отримавши дані, я ввів їх у систему. Перед очима спалахнула голограма маршруту, розрахованого бортовим комп’ютером. Швидко оцінивши траєкторію, я спокійно скомандував: — Флоту приготуватися до маневру! Слідувати до точки x1417, y-1643, z-21. Тримати шикування.

Одразу після команди кораблі почали рух.

Аріана схилилася над панеллю й важко видихнула.

Минуло кілька хвилин. Поки я вивчав дані на моніторі, тривожний вигук розірвав тишу: — Капітане, ворожий флот почав рух!

Я миттєво відвів погляд від екрана: — Напрямок їхнього руху?

— Наша станція, капітане.

— Змінюємо курс! Зустрінемо їх біля станції, — наказав я. — Аріано, запитай у станції звіт про їхню бойову готовність.

Рука дівчини швидко замиготіла над сенсорами, і вже за кілька митей вона доповіла: — Капітане, на станції відсутні бойові батареї — постачання затримується. Проте більшість генераторів захисного поля вже встановлені та працюють.

Я важко видихнув.

— Зв'язку з ворожим флотом досі немає? —жодного сигналу, — відповів жіночий голос.

— Капітане? — звернувся до мене Найт. 

Я повернувся до нього: — Слухаю, Найте.

— Якщо ворожий флот і далі мовчатиме, я пропоную відкрити вогонь першими, щойно вони наблизяться до станції.

— Так, але ми маємо мирний договір з Астраріоном. Навіть якщо битва неминуча, ми не можемо стріляти першими.

— Капітане, ми прибули до станції, — доповів Дорн.

— Добре, Дорне.

Я провів рукою в повітрі, й перед нами розгорнулася тривимірна проєкція простору. Поруч з’явилися дві панелі зв’язку, на яких я побачив обличчя офіцерів.

—Рогдоне Дей, ти зі своїми кораблями займаєш правий фланг. Борде Рон ти на лівий, — почав я роздавати вказівки. 

— Шикування «півмісяць», у два ряди. Перша лінія приймає основний удар. Щойно їхні щити виснажаться, другий ряд виходить уперед. Якщо ж просядуть наші енергощити, негайно відступаємо під щити станції.

Тим часом ситуація в космосі загострювалася. Ворожий флот сповільнився і повільно наближається, — доповіла Аріана. 

— Дистанція скав я: — одна тисяча кілометрів .

— Дорне, доповідай, щойно вони увійдуть у зону семисот кілометрів, — наказав я і знову звернувся до дівчини: — Аріано, жодних повідомлень від ворога так і не було?

Я пильно вдивлявся в монітор. Коли вона вже збиралася відповісти, її погляд раптом вихопив сповіщення на бічній панелі: — Тільки-но надійшов запит на зв'язок!