2.1 Політично-військові інтриги

Прифронтова зіркова система

Двері з шипінням розійшлися, і на місток стрімко увійшла струнка постать.

Екіпаж встали з своїх місце в єдиному пориві.— Вітаємо на містку, капітане Ранхель Астель!

— злагоджено, наче хором, пролунало в рубці. Я обвів поглядом мостик і коротко кивнув:— Вільно. Кожному стати до роботи.

Починаємо щоденну перевірку систем.Команди полетіли одна за одною:

— Найті Фогте, перевірте стан енергоблоків та бойові системи корабля:

— Аріано Роно, встановіть стабільний зв’язок із іншими суднами флоту:

— Дорне Файсе, доповідь щодо навколишньої обстановки.Офіцери розійшлися по терміналах.

За мить тишу містка поглинув звичний робочий шум: ритмічне пищання датчиків та приглушені голоси екіпажу.

— Сподіваюся, сьогодні все буде спокійно: — Тихо промовив я.

Раптом голос Дорна Файса здригнувся: — Він швидко й напружено вигукнув:

— Капітане Ранхет, зафіксовано просторові стрибки з боку сім’ї Астраріон!

— Координати виходу з підпростору?— запитав я, зберігаючи зовнішній спокій.

Його пальці миттєво забігали по дисплею. Тепер голос офіцера звучав чітко й зібрано.

— Капітане, ворожий флот вийде на дванадцять годин.

Я підвівся з капітанського крісла і спокійно наказав:

— Аріано Роно, передай кораблям сигнал бойової готовності.

— Найті Фогте, ще раз перевір усі системи та готуй зброю до бою.

— Дорне Файс, продовжуй доповідати про кожен крок ворожого флоту.

Після моїх слів екіпаж на містку взявся до роботи. Перевірка систем, координація кораблів флоту: — кожен діяв чітко, наче деталь єдиного, доведеного до автоматизму механізму. 

Я провів рукою над панеллю, і переді мною спалахнув напівпрозорий екран, на якому з’явилися обличчя двох офіцерів.

— Доповісти про готовність: — наказав я.

— Борд Рон доповідає: мій загон до бою готовий: — пролунав перший голос.

— Рогдон Дей доповідає: мій загон також у повній бойовій готовності.

— Бути готовим до...

— Капітане, ворожий флот вийшов із підпростору! — перебив мене Дорн Файс.

Аріана Рона зауважила спокійним, майже холодним тоном.

— Дорне, не варто перебивати капітана. Тим паче, коли ворог ще за п’ятдесят дві тисячі кілометрів від нас.

Я перевів погляд на Аріану, заступаючись за підлеглого:
— Дорн діяв за інструкцією. — Потім звернувся до офіцера: — Дорне Файс, координати та чисельність противника.

Аріана, не чекаючи, поки я домовлю, знову випередила Дорна:
— Як я вже казала, дистанція — п’ятдесят дві тисячі сто кілометрів. Фіксуємо двадцять одиниць. Суден логістики не виявлено. Найімовірніше, ворог не планує затягувати бій, хоча відстань усе ще значна.

Вона впевнено відкинулася на спинку крісла й додала:
— І за останніми звітами, наша ескадра повністю готова до бою.

Я важко зітхнув і підсумував:
— Флагман до бою готовий.

— Так, капітане, — спокійним голосом підтвердив Найті Фогте.

Мій погляд повернувся до монітора. Почавши знову водити пальцями по сенсорній панелі, я раптом промовив:

-- Аріано, я просив координати у Дорна, — суворо зауважив я. — Ти не лише не дала йому вставити слова, а й сама забула їх назвати.

Аріана, яка до цього розслаблено гойдалася в кріслі, ледь не впала від моїх слів. Вона миттєво вирівнялася і, нахилившись уперед, почав гарячково водити пальцями по панелі керування.

— Капітане, координати: x1432, y-1643, z-21 відносно станції, — пролунав чоловічий голос із помітною ноткою невпевненості.

Отримавши дані, я ввів їх у систему. Перед очима спалахнула голограма маршруту, розрахованого бортовим комп’ютером. Швидко оцінивши траєкторію, я спокійно скомандував:
— Флоту приготуватися до маневру! Слідувати до точки x1417, y-1643, z-21. Тримати шикування.

Одразу після команди кораблі почали рух.

Аріана схилилася над панеллю й важко видихнула.

Минуло кілька хвилин. Поки я вивчав дані на моніторі, тривожний вигук розірвав тишу:
— Капітане, ворожий флот почав рух!

Я миттєво відвів погляд від екрана:
— Напрямок їхнього руху?
— Наша станція, капітане.

— Змінюємо курс! Зустрінемо їх біля станції, — наказав я. — Аріано, запитай у станції звіт про їхню бойову готовність.

Рука дівчини швидко замиготіла над сенсорами, і вже за кілька митей вона доповіла:
— Капітане, на станції відсутні бойові батареї — постачання затримується. Проте більшість генераторів захисного поля вже встановлені та працюють.

Я важко видихнув.
— Зв'язку з ворожим флотом досі немає?
— Жодного сигналу, — відповів жіночий голос.

— Капітане? — звернувся до мене Найт.
Я повернувся до нього:
— Слухаю, Найте.

— Якщо ворожий флот і далі мовчатиме, я пропоную відкрити вогонь першими, щойно вони наблизяться до станції.
— Так, але ми маємо мирний договір з Астраріоном. Навіть якщо битва неминуча, ми не можемо стріляти першими.

— Капітане, ми прибули до станції, — доповів Дорн.
— Добре, Дорне.

Я провів рукою в повітрі, й перед нами розгорнулася тривимірна проєкція простору. Поруч з’явилися дві панелі зв’язку, на яких я побачив обличчя офіцерів.

--Рогдоне Дей, ти зі своїми кораблями займаєш правий фланг. Борде Рон — ти на лівий, — почав я роздавати вказівки. — Шикування «півмісяць», у два ряди. Перша лінія приймає основний удар. Щойно їхні щити виснажаться, другий ряд виходить уперед. Якщо ж просядуть наші енергощити — негайно відступаємо під щити станції.

Тим часом ситуація в космосі загострювалася.
— Ворожий флот сповільнився і повільно наближається, — доповіла Аріана. — Дистанція — одна тисяча кілометрів.

— Дорне, доповідай, щойно вони увійдуть у зону семисот кілометрів, — наказав я і знову звернувся до дівчини: — Аріано, жодних повідомлень від ворога так і не було?

Я пильно вдивлявся в монітор. Коли вона вже збиралася відповісти, її погляд раптом вихопив сповіщення на бічній панелі:
— Тільки-но надійшов запит на зв'язок!