Мистецтво 100- слівної історії

100 слів очікування.

Прислухаєшся до звуків на сходовій клітці -
чи не чути кроків?
Чи не провернеться ключ у замку?

Тиша…

Серце стугонить.  Швидше й швидше.
Кілька крапель
заспокійливого — гидота…
 Виходиш на балкон, глибоко вдихаєш сирість ранкового повітря,
намагаючись прогнати задуху
тиші і самотності.

 Вдивляєшся в нічні тіні - знайомий силует?
ЇЇ жовта пляма  куртки? ЇЇ сміх?
Тілом пробігають дрижаки. Холодно.
Ні. Це від нервів.

Заспокійливе не допомагає…
Нічого не допомагає.
Лікує тільки час. Рік-два
— і все буде нормально.
Якщо доживеш.

Можливо.
А можливо, й ні.

Чесно? Ти сам знаєш, що ні




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше