- 19 -

Полум’я свічок м’яко танцювало в повітрі, утворюючи примарні тіні на поверхнях. Повільна розмова могла б заколисувати, якби не її тематика та дуже цікаві моменти, які кожен з присутніх намагався проаналізувати, щоб зробити вірні висновки для створення повної картини того, до чого вони зараз прийшли і як рухатися далі, особливо молодому мисливцю, який якраз проходив становлення на новий шлях боротьби з жорстоким світом монстрів та інших проявів потойбіччя.

Наставник, не відчуваючи втоми, ходив в дзеркалі, уточнюючи в свого учня різноманітні деталі, при цьому він інколи, через роздуми, несвідомо вислизав за раму, але одразу ж повертався, незадоволено повідомляючи, що знову втрапив на якесь горнятко чи іншу поверхню, потираючи при цьому голову чи боки.

- ... після знайомства, ще однієї лекції про світобудову та настанов щодо важливості місії братства мисливців на монстрів, Щур показав мені деякі кімнати, зазначивши, що я маю самостійно знайти тут відповіді на свої запитання та з усім цим розібратися. Але, через відновлення будинку, я лише нашвидкуруч переглянув ввечері деякі записи і знайшов небагато нової інформації, - зітхнувши, Максим завершив свою розповідь. - А сьогодні розпочалася ця дика блискавиця і от ми всі тут.

- Що ж, ти непогано пристосувався до цього світу, - посміхнувся Георг. - Я хвилювався, що зустріч з нечистою силою буде для тебе більшою проблемою, ніж боротьба з тінями. А тут виявляється, що ти багато чого запам'ятав з моїх настанов і ще й сам готувався перед подорожжю. Болотяниці, прялі, потерчата, перевертні... вражає.

Але, пам'ятай, не потрібно відгодовувати всередині своєї сутності гордість та самовпевненість. Ці якості потрібні, якщо розвинені в межах розумного і дають тобі силу, залишаючи дух в гармонії, розум чистим, а руку твердою.

- Так, наставнику, я розумію, що мені ще потрібно вдосконалювати свої знання та навички, - кивнув молодик у відповідь.

- Твоя зустріч з Пеком була передбачуваною, але я не розумію, про що він міг говорити з мисливцем, з яким, фактично, перебуває в протистоянні в боротьбі за душі та вплив через них на живе в реальному світі, - додав Георг, замислено мандруючи дзеркалом з одного краю до іншого. - Про це, звісно ж, ми дізнаємось лише тоді, коли ти все пригадаєш чи наш темний бог знову себе проявить.

І, Максе, чому я не бачу на твоєму обличчі маску? Ми ніколи не змивали їх в світі Слави, адже тут в будь-який момент можна зустріти ворога. Ти ж, підіймаючись сюди, не знав, що побачиш мене, а не якогось нечистого.

Я, звісно ж, розумію, що ти пробув в цьому домі не такий вже й тривалий час, та й сама маска може здаватися поганим захистом та, навіть більше, може видаватися простою забаганкою старих дурнів, що вірили в забобони, хоча я й пояснив тобі її функцію та причини, чому усі ми мусили їх носити. Але, все одно, мені все ж здається, не так важко розробити схему свого малюнку і зафіксувати його, а потім на нанесення та очищення витрачати якусь секунду часу.

- Тобто секунду?, - молодик розгублено підвів очі на наставника, а потім перевів погляд на рудого, який чомусь знітився.

- Емм, я не розповідав йому про флакон ілюзій, - пробубонів матеріальний прояв сил захисту дому.

- Он воно що... тоді у мене одразу ж виникають ще деякі запитання…, - лицар прищулив очі і продовжив. - А чого це бог домашнього вогнища раптом забув, як потрібно доглядати за домівкою і її мешканцями? Не допомагає мисливцю, а примушує його працювати з тим, що заважає навчанню?

Ох, Щур, бачу, що знову в тебе голова не тим забита. Таке враження, що ти не могутня прадавня сила, якій тисячі років, а хлопчисько, що шукає розваг на кожному кроці.

От скажи мені правду, ти і цього разу свої випробування для новеньких влаштовуєш? Навіщо? Максим ж прибув сюди наодинці, без старшого представника братства, як йому допетрати, де ти реальну підготовку проводиш, а де прості забавки влаштовуєш...

- Та що я... я нічого, - знизив плечима чоловік. - Характер потрібно загартовувати. Мисливець - це не лише несвідоме розмахування мечем та перечитування старовинних трактатів. Ти ж сам неодноразово повторював, що кожен має навчитися існувати в гармонії з цим світом і з самим собою. Потрібно розвивати витримку, будувати логічні ланцюжки через прості дії в побуті, щоб розум зміг швидко прораховувати складні комбінації в польових умовах і...

- Все, гаразд, досить, я зрозумів! Ти знайдеш сотні виправдань, але не визнаєш, що тобі просто набридло сидіти тут на самоті і ти намагався затримати живу душу поруч якомога довше, - зітхнув старший мисливець, похитавши головою. - Потім з усім цим розберемося. А зараз хутко відкрий кімнату нарад, приведи її до ладу і покажи новому власнику.

А ти, юначе, сходи до бібліотеки, яку бачив на першому поверсі, і візьми з верхньої шухляди столу, на якому стоїть фігурка кажана, велику темну книгу з дерев'яним корінцем та таким ж поясом, на якому побачиш різноманітні незрозумілі символи.

Молодики перезирнулися і, синхронно кивнувши, кинулись до дверей, нічого не перепитуючи в чоловіка, який почав говорити дуже чітко і серйозно.

- Агов! І мене перенести не забудьте!, - крикнув Георг і посміхнувся. - От, хлопчаки.

У відповідь він почув одноголосе підтвердження, що про нього в жодному разі не забудуть і це викликало в лицаря ще ширшу усмішку.

- Як ти міг так зі мною вчинити?! Я ж розповідав тобі, що взагалі нічого не тямлю в усіх цих таємницях та заморочках братства, що мене навчали нашвидкуруч при переході через туманну перетинку, а вдома чекає на допомогу сестра, - незадоволено шипів Максим, збігаючи вниз сходами. - Я ж довірився тобі, а ти...

- Вибач, - Щур з провиною в погляді схилив голову. - Я дійсно вважав, що навчання має бути різностороннім і не хотів, щоб ти виходив в великий світ без серйозної підготовки.

- Але в мене вже майже немає часу, - зітхнув брюнет.

- Мені здається, що є, - хитнув головою бог-захисник дому. - Георг почув про твою особисту проблему і він, на відміну від інших старших лицарів, ніколи не ігнорував потреби новоприбулих та їх мирське життя. А це означає, що він вже щось розрахував і запланував допомогу.