ШЛЯХ МАГІЇ

    З перших хвилин світанку Дан прокидається, піднявшись, та привівши себе до ладу він вирішив пройтися по місцевості де він проходив ретуал. Надівши одяг взявши свою зброю Дан вийшов на вулицю, і бачить Райну яка розповідала мисливцям що потрібно з собою взяти на борт з продуктів. Підійшовши до неї він сказав...

Дан - Доброго ранку легате, коли ми вирушим до фортеці СІГНА здається?

Райна - Доброго ранку мисливець, відпочив?

Дан не наважився розповісти легату по свій сон, нащо він відповів...

Дан - Так, все добре

Райна - Зрозуміло, відправимось відразу, як тільки завантажимо на борт корабля продукту, адже в дорозі ми проведемо близько двох днів. А доки можеш переодягтися в нові обладунки.

Дан - Що за обладунки?

Райна - Це обладунки з луски дракона вони повністю захищають від вогню та від ріжучого або колючого удару.

Дан - Нічого собі. Такий обладунок напевно дуже тяжко зробити.

Райна - Щей як, вмілий майстер витрачає приблизно місяць щоб зробити гарний обладунок, і він виготовлений не лише завдяки ручній роботі, а ще, і за допомогою магії. І ще там в скрині з обладунком є новий меч.

Дан - А що за меч?

Райна - Він виготовлений не зі звичайної сталі як всі інші, цей меч зроблений з Аравійської сталі, він дуже легкий та надзвичайно гострий на міцний, саме така зброя може пробити міцну шкуру дракона.

Дан - Зрозуміло.

Райну - Бери скриню та неси на борт корабля, там і переодягнеся, бо доки ми розмовляли вже все готове до відправки. 

Дан взяв скриню з своїми новими речами і піднявся на борт, за ним піднялась і легат сказавши...

Райна - Можеш переодягтися в каюті, якщо будуть ще питання то не соромся я з задоволення відповім на всі питання на які знаю відповідь.

Дан - Дякую легат.

Райна - Ні. Тобі дякую, за те що поповнив наші ряди, адже нас залишилось, дуже мало. 

    Піднявшись на корабель Дан пішов в каюту щоб переодягтися, відкривши скриню він бачить червоний обладунок  цілком зроблений з шкури дракона, одягнувши його він відчув що він надзвичайно легкий та зручний, потім взяв свого нового меча, та вийшов на палубу де його чекала легат. Підійшовши до неї він сказав....

Дан - легате ви сказали що нас залишилось дуже мало, скажіть скільки саме залишилось мисливців?

Райна - Нас залишилось приблизно тридцять, а враховуючи те що не всі нові учні проходять через обрят, то поповнення в нас не було вже шість років, за цей час загинуло близько сотні мисливців, і залишились лише найсильніші. Я багато втратила своїх побратимів, які були мені дуже дорогі. Та не хвилюйся наша перемога близько, адже драконів залишилось блисько десяти, але цих драконів не можуть здолати з самого початку війни. 

Дан - Я не думаю що принесу вам багато користі, адже я тільки вчора став мисливцем, та досвіду боротися з драконом немає.

Райна - Це правда. Але якщо легенда про великі можливості жовтих  очей в мисливця правда,  то ти можеш стати нашою головною зброєю проти драконів.

Дан - Але як мені віднайти ту силу, та як нею користуватися?

Райна - Коли ми прибудемо до фортеці то звернемось до нашого чаклуна, останнім часом він проводить весь час над вивченням історій та легенд, можливо він більше знає про твої особливості ніж я.

Дан - Сподіваюсь, що зможу дізнатись більше про це. Коли ми прибудемо до фортеці?

Райна - Сьогодні море спокійне, якщо так буде і надалі то вже завтра будем на місці. А доки поїж, і можеш йти відпочивати, гадаю на сьогодні досить питань.

 Дан - Добре. Дякую 

      Дан взяв трохи їжі і пішов в каюту.                     Знявши обладунки він сів за стіл поїсти. Поївши він ліг спати, та через шум вхиль не міг довго заснути. Все ж йому вдалося заснути, і він знову бачив той самий сон, але тепер його тривожить те що події в ньому однакові, і лише одна відмінність, це те що тепер події його сна відбуваються в іншій місцевості, в першому сні він бачив гори та річки, а в цьому була лише рівна степова місцевість.

     Ніби хтось переслідує його, і він все блище і блище, але згадавши що це може бути спогад іншого дракона він заспокоївся, і знову не наважився про це розповісти, а тому ліг далі спати. Прокинувшись він одягнувся, доїв харчі які брав ввечері і вийшов на палубу де бачить що корабель пришвартовують до берега, оглянувшись він не бачить фортеці про яку розповіла Райна, були видні лише гори. Побачивши легата на березі він спустився з корабля, та запитав у неї...

Дан - А де саме фортеця?

Райна показуючи рукою на гору сказала...

Райна - Вона прямо перед тобою 

Дан - Але цеж лише гора на якій немає нічого?

Райна - Фортеця знаходиться в самій горі, бо якщо дракони знали де наша твердиня вони могли вже давно знищити нас несподіваним нападом 

Дан - А як туди потрапити?

Райна - Все дуже просто, задопомогою мого магічного порталу.

Дан - А це безпечно?

Райна - Нехвилюйся, з першого разу може знудити, але з часом звикнеш.

Райна дістала книгу і почала читати заклинання, і перед нею розпахнувя великий магічний круг який ніби затягував. 

Дан - це просто неймовірно 

Райна - Покваптесь, я не можу довго тримати портал відкритим, йдіть першими бо якщо я увійду перша то портал зачиниться, а тому я піду остання.

Дан - Зрозуміло 

    Першими увійшли мисливці і Дан, потім Райна закінчила тримати портал і швидко пройшла через нього, бо він почав закриватись. Пройшовши через портал, наш герой разом з іншими опиняється в фортеці, Дана ледь не знудило але він стримався. 

Райна - Вітаю в новому домі мисливець, тобі тут сподобається 

Дан - Дякую. Що тепер?

Райна - Зараз я познайомлю тебе з іншими, вони напевно на сніданку в великій залі.

   Дан розом з райною пішли до великої зали проходячи повз інших споруд, і легат подорозі розповідала про них.

Райна - Тут в нас казарми, потім за нею дім знахаря, є торгові лавки, майстерні, баня, таверна, церква до якої ми ще повернемось, і ще багато чого іншого.