Герої залишилися у траві

Інга, посміхаючись сіла за стіл у ресторані. Це була друга спроба Яна покликати її на побачення, яка дійшла до виконання. Дівчина відчувала себе задоволеною та щасливою, але їй було не звично говорити з Яном у ролі дівчини, яку запросили на побачення, а не двох колег слідчих. Він теж виглядав трохи збентеженим. Інга взяла до рук меню і зрозуміла, що Ян збирався їй щось сказати, але в цей момент у нього задзвонив телефон. Дівчина з цікавістю дивилася на те, як у Яна жваво мінялося обличчя. Здавалося, що сталося щось шокуюче і добре одночасно.

— Прикинь, Білого вовка застрелили просто у центрі міста. І цю справу дають розслідувати нам. Потрібно виїжджати зараз на місце на Серебровський проспект.

Тепер вся гама почуттів відобразилася на обличчі Інги. Кличка Білий вовк належала одному з найвідоміших і найбільш розшукуваних у країні кілерів. За ним значилися десятки вбивств. Він був профі у своїй справі. Його шукала поліція кількох країн та Інтерпол.

 До них підійшла дівчина офіціантка, привітно посміхаючись.

— Що будете замовляти?

— Нічого. У нас виникли термінові справи. — сказала Інга, і вони практично втекли з ресторану, залишаючи офіціантку в повному здивуванні.

— Вбили Білого вовка, повірити не можу. — сказала Інга, поки вони виходили з ресторану.

Її захопила несподівана новина і нова справа і дівчина, як і хлопець, вже зовсім забули, що взагалі-то у них не вдалося чергове побачення.

Місцем злочину був жвавий проспект. На крайній до тротуару смузі стояв розбитий седан, який зачепив чорний позашляховик. На оточеній ділянці дороги валялися шматки бампера та скла фар. За кермом седана був труп кілера. Машини на широкому проспекті пригальмовували перед світлофором та перехрестям, перед яким сталася аварія, починала збиратися пробка.

— У когось міг момент убивства залишитися на відео реєстраторі, іііі… — Інга відкинула голову на верх і побачив на стовпі камеру, що знімає проспект, — …на поліцейській камері він теж може бути. Що в нас зі свідками?

— Зі свідками поки що водій машини, яку підрізав убитий у момент смерті, але в нього ззаду в'їхали, він нічого не бачив. — відповів поліцейський.

— Ян, поговори з ним, а я подивлюся на вбитого.

Інга підійшла до машини та зазирнула всередину. Чоловік років п'ятдесяти лежав із закинутою головою. У нього була прострілена скроня. Скло водійських дверей було покрито мережею дрібних тріщин, які сріблилися у світлі фар машин, що проїжджали. До дівчини підійшов Ян.

— Загалом так собі у нас свідок. Він чув хлопок пострілу, а потім у нього в'їхали, але через те, що це було ззаду, він нічого не бачив.

— Я ось думаю, звідки в нього стріляли з будівлі чи машини. Таке відчуття, що його застрелили з машини, що проїжджала, тому що в склі отвір дуже рівно розташований, ніби постріл був навпроти нього. Його за щось прибрали. — констатувала факт Інга.

— Думаєш, що то були свої? Кримінальні розборки?

— На битовуху не схоже. — усміхнулася дівчина.

— Треба чекати на відео з камер та результатів експертиз, які будуть завтра. Можна їхати додому.

— До тебе? — грайливо посміхнулася дівчина. — Чи до мене?

Ян усміхався і дивився на Інгу здивовано, не знаючи, що відповісти.

— Я жартую. — розрядила обстановку дівчину.

— Ну от, а я вже почав обирати.

Вони захихотіли, чим викликали здивований погляд свідка.

Дорогою додому дівчина думала про Яна. Потрібно було б про справу, але не хотілося. У неї був такий гарний настрій. Вони так добре знаходили спільну мову з хлопцем. Він їй так подобався. Але, чорт забирай, вони були колегами. Вона прийшла в поліцію працювати та ловити злочинців, а не хлопця собі шукати.

Наступного дня вранці вони почали дивитись відео з камер. По жвавому проспекту їхала величезна кількість машин. Одного разу вони побачили машину вбитого. За ним їхала ще одна чорна машина, перед світлофором вона порівнялася з седаном кілера. Машина кілера вильнула і врізалася у позашляховик. А чорна машина, різко об'їхавши аварію, рвонула через світлофор уперед. Інга попросила наблизити зображення. У момент, коли машини зрівнялися, з боку пасажира опустилося скло, майнуло щось схоже на дуло пістолета з глушником, і було видно спалах світла.

— Якщо його застрелив хтось прямо на ходу, то це могла зробити тільки людина, яка дуже добре стріляє. У нас, що тут кілер убив кілера?

— А чому ні? Ти ж сама казала, що це схоже на бандитські розборки.

— Треба зрозуміти, кому Бєлов міг перейти дорогу, і що з ким не поділив. Наскільки я знаю, він на даний момент не був у банді.

Ян у цей час дивився матеріали справ, заведених на кілера Бєлова, які вони отримували із різних місць.

— Так, але він взаємодіяв із багатьма бандами. Його підозрювали у вбивстві такої великої кількості людей. Йдеться навіть не про десятки, а про сотні.

Інга забрала результати експертиз та повернулася до Яна.

— У машині, крім відбитків Бєлова, слідів більше ніяких. Ця машина оформлена на його троюрідного брата, але, швидше за все, їздив на ній саме він. Наш свідок дуже хотів отримати страховку, тому зробив оголошення у соцмережах. Йому надіслали кілька записів із реєстраторів, якими він поділився з нами. Пробили номери машини вбивць, як я й думала, вона у викраденні. Що в тебе?