Частина 1. Новий протокол.

Вулиці міста знову стали тихими. Після падіння “Нулла” минуло кілька місяців — достатньо, аби більшість людей повірили, що казкові кошмари минули. Але Едвард знав: структура, здатна так змінювати свідомість, не зникає — вона мутує.

Зранку, прокинувшись, він знайшов конверт під дверима. Жодних марок, тільки срібна печатка — стилізоване перо, котре перетворювалося на клавішу Enter. Усередині — коротке речення:

“Мислиння — нині під наглядом.
З повагою, Фонд Редакторів Всесвіту.”

Йому не було потрібно більш, аби збагнути — розпочалася нова гра.

Еллі, котра зараз викладала курс “Критичне мислення у цифрову добу”, побачилась з ним у невеличкому кафе. Вона вже знала: інші викладачі в містах-партнерах отримали такі ж застереження. А в новинах ширилася приваблива, глянсова концепція — “Єдина Наративна Система” (ЄНС). Нібито, вона мала покласти край фейкам, маніпуляціям і “застарілій індивідуальній думці”.

— Це не цензура, — казали її представники. — Це редагування реальності задля спільного блага.

Тим часом, Едвард повернувся до своєї квартири, де виявив щось дивніше за листи: усі його нотатки — аналітичні мапи, цитати, схематики — були замінені новими версіями. Деякі зміни були непомітні — одна дата змінена, одне слово підправлено. Але зміст — деформувався.

На ноутбуці відкрилося вікно. Не браузер — новий інтерфейс. Без логотипів. Тільки повідомлення:

“Ваше мислення оновлено відповідно до Нового Протоколу. Натисніть «Так», щоб завершити адаптацію.

Або «Ні», щоб бути зареєстрованим як аномалія.”

Едвард не натиснув нічого. Замість цього — вимкнув ноутбук і набрав Еллі.

— У нас новий ворог, — сказав він. — І цього разу він не ховається в казках. Він пише… нашу версію правди.

Еллі стишено відповіла:

— Отже, почнемо нову справу. Робоча назва?

Едвард усміхнувся:

— “Мислення як зброя. Редагування опору.”

Він не збирався дозволити нікому редагувати свою свідомість.