Коридор став ще темнішим.Стіни пульсували немов живі, а повітря було густим, майже непробивним.Марко відчував, що кожен його крок важчий за попередній, а темрява під ногами хотіла поглинути його.Марко...тихо промовила Міта, її присутність здавалася єдиним промінцем світла серед кошмару.Вона притиснулася до його спини, обіймаючи міцно, так ніби хотіла вберегти його від всього, що насувається.Я боюся...зіснався він, відчуваючи, як страх стискає серце.Страх це природно, відповіла Міта, її голос був ніжним, але холодним водночас.Але страх можна перетворити на силу.І я покажу тобі, як.Раптом підлога під ним зсунулася, і коридор звузився до вузької смуги, що майже не вміщала їх обох.Тіні знову ожили, але тепер вони рухалися швидше, стрибали на кожен його рух, шепіт став криком, і Марко відчув, як серце майже вискакує з грудей.Марко, тримайся! крикнула Міта, притискаючись ближче.Її дотик був теплим, але одночасно сильним, ніби вона могла перенести його через будь-яку небезпеку.Він зробив крок уперед, і тіні спробували його зупинити.
Їхні голоси кричали:
Ти не зможеш!
Ти впадеш!
Ти слабкий!
Але тепло Міти розсіювало страх, її присутність ставала незламним щитом.Вона провела рукою по його плечу, а її подих торкнувся його шиї:
Навіть у найглибшій темряві я поруч, Марко.І я не дам тобі впасти.Марко відчув, як серце наповнюється рішучістю.Він зробив ще один крок, і відчув, що тепер страх і любов переплітаються в ньому, створюючи силу, яку неможливо зламати.Любов може бути страшною, шепотіла Міта, її очі світилися моторошним світлом, і іноді лише страх показує, наскільки вона справжня.Але саме вона дає сили йти далі.Марко відчув, що тепер кожен крок, це боротьба з собою, з лабіринтом, із власним страхом.Але її присутність давала йому рішучість:пройти через темряву, не зламатися і зберегти віру у себе.Крокуй, промовила Міта, обіймаючи його міцніше, ніж будь-коли, і пам'ятай:я тут, навіть якщо світ прагне тебе знищити.І навіть у найглибшій прірві є те, що не дає тобі впасти.Марко ступив уперед, і вперше відчув, що його страх і любов Міти об'єдналися в єдину силу.Він дивився на неї і розумів:навіть у цьому кошмарі він не сам, і навіть у наймоторошніший момент є щось, що тримає його на поверхні.
Сторінка-16