Частина 48

Успіх на сніданку в тронному залі був зроблений не стільки жінками, скільки їх кількістю.
Цей строкатий квітник, що переливається каміннями і запахами парфумів.
Цей щебет, ці очі та погляди з-під вій, цей нахил гарненької голівки та тихе запитання: «А що це у вас на обличчі?»
І банальні синці після вчорашньої розминки перед обмеженим жіночим колективом відразу підносяться до висот бойових поранень.
І навіть найстійкіші та клієнтоорієнтовані, починають крутити шиями, приємно вражені різноманітністю.
Особливо в контексті того, що Гераніда на сьогоднішній сніданок на вимогу Бабу одягла перлово-зелене плаття. І на тлі райських пташок губиться, щойно перестає рухатися.
- Що це? - обурено сопів, з одного боку, Чиріус, спостерігаючи, як брат підкладає Бабу на тарілку найкращі шматочки, при цьому нашіптуючи тій на вухо якісь приємності, раз вона сяє посмішкою до вух.
- Партнерки для танців, ви ж самі казали, що ввечері буде конкурс на найгалантнішого кавалера. А мені що, розірвись? Та й якось це не дуже виглядатиме, якщо я танцюватиму по черзі з усіма. Нудьга смертна!
– Де ви їх взяли? - сопів Чиріус, відзначаючи родові кольори на більшості дівчат, що сидять поруч.
– Запросила, скориставшись довідником батька. Тут тільки лояльні до роду Смарагдових.
- Похвально, - видавив із себе Чіріус, ревно стежачи за братом, і прикидаючи, яку таку гру той затіяв за його спиною.
У перспективі розгадки маячив кухар, якого Чиріус навіть теоретично втрачати був не згоден.Тому в його голові крутилися думки не про те, що відбір летить не по тій траєкторії, а про те, як з'ясувати, що задумав Альфонсо.
Він перевів погляд на зухвалого ДракоРі, який учора побив навіть Сімнадцятого, на силу якого розраховував Чиріус. Ні, ну який жук! Де це бачено штовхатися животами? І де там у нього живіт? Він би в життя не обхопив і не підняв ставленика голови Драк Главка. На те був розрахунок. І поки ставленик пихався з ДракоРі все йшло до смішного передбачувано, поки на черговий тичок Вільного товстун не спіткнувся, або швидше не оступився, і не завалився на спину сам.
Подумати тільки! Не інакше, як ідіот, як і попереджав Заступник.
Чиріус ще раз покосився на турнірну таблицю, яку незрозуміло чиїми зусиллями притягли та розмістили у тронному залі.
"Ще не все втрачено" - думав Чиріус, прикидаючи розклад, і згадуючи компромат на кількох особливо завзятих претендента.
"Гонки все одно виграє Шмиг" - почухав він кінчик носа, скоса поглядаючи на субтильного молодика.
Ніхто не зможе здогадатися, що це нескладне диво, найкращий гонщик на драконах.
Жаль, що відьма підгадала з трасою.
«По прямій не цікаво, передбачувано і без вогника!» - згадав він її слова на обговоренні і скривився.
- То ж мені, прихильниця гострого, - Чиріус скривився на цю думку, тут же зрозумівши, що може, і брат вляпався в цю Бабу через перець-вогник? Він досі з жахом згадував порекомендований нею засіб від проносу. Хто ж думав, що перець треба ковтати, не розжовуючи? От шкідлива баба.
- Але нічого, - він знову зиркнув на край, де біля Шмига нудьгувала майже така ж сіра, як і він дівчина. Вони перекидалися фразами, не звертаючи уваги інших.

Чиріус ще раз придивився до особи, яка не демонструвала зацікавленість, притаманну більшості панянок, а скоріше у неї прослизала звичайна нудьга, яку з великою натяжкою можна було прийняти до прийнятної вихованості. Раз сусідка праворуч цілком зайнята ще одним претендентом, а та, що навпроти торохтить, відразу на два фронти, привернувши увагу і правого, і лівого кавалера, Шмигу однозначно залишається одне, вести розмірену розмову про погоду.
Чиріус здригнувся, прокручуючи в голові щойно побачене. До чого тут погода? Він досить успішно міг читати по губах, і згадка атмосферних явищ примусила його задуматись.
Траса, обумовлена ​​для випробувань, проходить по зламаній, немов гілка терна, ущелині, вище за рівень якої дракони не мають права злетіти, проходячи випробування. Спочатку він пропонував відправляти їх групами по три. Але Бабу відразу привела як аргумент те, що подібним чином змагання на швидкість не проводять. Та й раптом хтось виявиться неохайним, і не викладатиметься, а гадитиме, щоб противник теж не дійшов до фінішу. А відстежити ці аспекти вони не зможуть, не вистачить персоналу на весь відрізок.
Те, що в ущелині заховані пастки, було зрозумілим.
Ні, коли вона змалювала всю картину, він не зміг не захопитися. Розумна ж зараза! Одні блукаючі вогні, чого варті. Асинхронний рух по заданому квадранту. "Попереджений, значить озброєний" - радів Чиріус, згадуючи передані трьом ставленикам карти. Нехай і недосконалі, намальовані похапцем, але хоч щось.
«Так кажете всі симптоми в наявності?» - прорвалися крізь щебетання однієї з дівиць слова брата.
«Симптоми?» - смикнувся Чиріус, прислухаючись до розмови на протилежному боці столу. Хто ж хворий і що це означає? - одразу ж заскакали в його голові запитання.
- А раптом Гал? Кухар, чоловік цієї вітряної жінки? - ахнув усередині Чиріуса доморощений детектив.
«Точно, то вона заграє з Альфонсо! Фурсетка! Чоловік тяжко хворий, а вона вже в іншого вчепилася, як реп'ях. І аби кого вона не хоче, подавай статус та величину!»
Поки Чиріус накручував себе і будував дикі припущення, а Бабу з Альфонсо емоційно розслідували крадіжку медовухи, дівчата, яким був дано карт-бланш, кокетували з чоловіками, що подобалися, роздаючи нічим не підкріплені аванси.
Надихати - це так складно, якщо не маєш важелів тиску, і так просто, коли ти юна, свіжа і шалено приваблива.
- Це так хвилююче, - щебетала одна, притискаючи маленьку долоню до грудей, яка практично вивалювалася з глибокого вирізу, в якому оселилися одразу три чоловічі погляди тих, хто сидів поруч.
Це звучало майже як "я вперше на перегонах, лусну від збудження, тримайте мене семеро", або щось подібне.
Відчуваючи, що увага обраних для завоювання чоловіків перекидається на іншу, дівчата, які сидіди у безпосередній близькості від цих об'єктів ввели в бій важку артилерію.
Одна, - присунулася до бравого молодця майже впритул, мало не падаючи з поверхні власного стільця, почала перераховувати грамоти. Та, так! За значний внесок і освоєння складного предмета. Вирішила тиснути, так би мовити, інтелектом.
Мабуть, обраний для обробки чоловік не очікував подібного. Одна річ – приємно оку. А інше – стратегічне планування зростання добробуту в окремій сім'ї. Це їй ще дуже пощастило, що він не просто м'язи і зріст, та й харизма, куди її діти після тридцяти. Об'єкт, на якого поклала око ця розумна особа, мав диплом, економічно-юридичного ухилу. І озвучена стратегія планування чудово збіглася з темою його випускної роботи.
Загалом він забув і про декольте, і про бенкет горою, він повернувся у бік співрозмовниці і завзято кинувся в обговорення.
Друга, ткнула підбором у гомілку сусіда і ляснувши віями повідомила, що татко надіслав листа вчора, з повідомленням, що в горах відкрили нову жилу золота і що назвали її на честь коханої доньки. І що жила – невелика частина посагу. Дочка кохана, у татуся одна, а бажаючих на її руку ой скільки, - і чи не знає шановний сер претендент, як краще їх перевірити на чесність. Відразу сказати про жилу, або притримати інформацію.
Якими методами інші привертали увагу кавалерів, які їм сподобалися, ми замовчимо, але головне, що кожна з дівчат взяла на озброєння слова Бабу – не вас обирають, а ви обираєте, а це, по суті у вашому житті – унікальна можливість.
"Але без бійок! А то покараю!"