Частина 23

- Ноги в руки! - підпихнула відьма дівчину, коли виявила підозріле збіговисько на стоянці драконів.
Вони з Галом затрималися зовсім трохи. З'ясовували нюанси паспортизації свого дракона.
Вийшовши з кабінету, відьма похитала головою і, підхопивши коханого чоловіка під руку, потягла геть.
- Нам у цих умовах простіше вважати його бомжем! - Гал пирхнув, згадуючи кого саме його люба жінка називає настільки дивним ім'ям.
- Ну чому ж, можна залучити, як поручителя бабусю Геррі!
- Ага, щоб вона представилася на той світ, поки її до цього Драк Главка в коробочці донесуть? Та й не вірю, що цього буде достатньо. Ти ж бачив, що він не надто зрадів тому, що в нас тільки хатинка в лісі та підсобне господарство.
- Треба було одразу демонструвати дракона. Тоді б він не з тебе хабар вимагав, а ще нам би доплатив, за правильну громадянську позицію та потенційного покращувача екстер'єру драконів планети.
- Ну так то воно так, але не з того боку! А після відбору аналізів його кров записали б у найдавніші, і тоді від нас не залишилося б ні ріжок, ні ніжок.
Саме в цей момент вони виявили натовп драконів, що лаявся перед архіваріусом, причому по вигляду архіваріуса можна було б сказати, що його від вражень зараз розрив серця втрапить.
Відьма загальмувала, намагаючись визначити з якого приводу базар, і виявила Геррі на широкій лапі Драко. І ця нахабна ящірка аж надто задоволеною виглядала, надаючи дівчині лапу, як подобу трону.
- Тихо! - гаркнула відьма, і вдарила палицею в кам'яний майданчик.
Дракони заткнулися і подивилися на неї. - Ні, - один з них, синій, з нахабною мордою, все ж таки не закрив свою хавалку і продовжив якусь не зрозумілу суперечку, - за вашими запевненнями навіть така може бути парою?
Бабу різко обернулася до Гала і майже зашипіла, - ти що, розповів Драко про істинність? Коли встиг?
- Та не я це! Теж скажеш! Я що, смертник?
- А хто тоді?
– Я! - Дівчина зістрибнула з лапи дракона, і підійшла до відьми, - я пояснила йому навіщо ми летимо в Драк Главк, і що сподіваємося знайти інформацію з цього питання.
- Ага, а відповідні висновки, ця пихкаюча каструля зробила сама! - кивнула відьма, - гей, любий, - смикнула вона архіваріуса за рукав тоги, - ви чого тут застрягли?
- Та ось, - обвів він рукою драконів, - просвітлюю їх, вони такі приголомшливі слухачі!
- Ми теж хочемо Істинних, - гаркнув синій.
- Волю папугам! - протрубив Драко і відьма гикнула від несподіванки.
- Я тобі дам волю! – погрозила чарівною палицею дракону, – ось чого надумали! Революції так не відбуваються!
Шоколадний юркий дракон, що сидів мало не під брюхом у Драко, витягнув у бік відьми голову на довгій шиї, і зацікавлено прокотив по язиці запитання.
– А як робляться революції?
У цей момент з-за кута замку з'явився чоловік у військовій амуніції, який ніс відро з питвом для дракона.
Гал смикнув відьму за рукав, і вона, зрозумівши, що планування революції в такій безпосередній близькості до об'єкта, на який ця сама революція має бути спрямована, не надто гарна ідея.
— Ось прилітайте в гості, тоді й розкажемо! - підхопила вона Геррі під лікоть і поспішила до безколісної карети. Поки вони пакувалися в засіб пересування, чоловік приніс відро до шоколадного дракона і поставивши його перед ним, наказав «пий».
Дракон штовхнув цебро головою і закричав на свого вершника: "Сам пий! Так із партнерами не роблять! А я тобі вірив, долю свою в твої безсоромні лапи вручив!"
Дракони, що залишилися, підпряглися, і вершник від несподіванки сів у розлиту калюжу драконячого афродизіаку.
- Ось піду я від тебе! - продовжував верещати шоколадний, а карету смикнуло за кільце, і вона почала різко підноситись в небо.
І лише тоді присутні зрозуміли, що їх четверо, а не троє, як було раніше.
- А ви, - відьма дивилася на архіваріуса, що чинно сидів у куточку, - дорогоцінний, куди зібралися?
- А я з вами, - впевнено відповів він, - завжди мріяв взяти участь у революції! І, до речі, що це таке?

- Як думаеш, - перезирнулась відьма з Галом, - нам за викрадення архіваруса непереливки видадуть? Бо якось воно того, не дуже пристойно виглядає. 

- Непереливки? - здивувався старець, - це що, у вас  з посудом проблеми? То я можу сам купити, і непереливки, і постільну білизну! Та я ще ого-го! Допоможу город садити, козу доїти, та гриби збирати! Так і в революцію теж годен!

- Та й не кажіть! - погодилась Бабу, - у нас тут крім революції ще одна проблема виникла, так Геррі?

Вона мала на увазі відсутній третій фрашмент загадки. Повертати архіваріуса, чи залишити собі, відьма поки не вирішила, бо з цим питанням краще було переспати. А ось витягти з чудового співрозмовника те, до чого при обмеженому доступі ніяк не добратися - так це ідея.

- А в крайньому випадку скажемо, що ви вирушили на умови життя Драко подивитись, - пробурчала собі під ніс, вирішивши таким чином вбити двох зайців. Чи навіть трьох, якщо брати до уваги обізнаність з інтригами Драк Главку.

На майданчику, де залишилися дракони, чоловік піднявся з калюжі, і почухавши потилицю, погодився з шоколадним: «я з тобою повністю згоден, те, що тобі пропонують, зовсім не відповідає твоїм внутрішнім потребам!»
Шокс скосив на вершника витягнуту зіницю ока і уточнив, у повній тиші, що настала після слів воїна.
"Не відповідає?"
- Цілком, - кивнув той, - три водяні дами, одна вогненна, але зі слабким даром, дві повітряні, - вони навіть дрібніші ніж ти! Та й остання, як би сказати, щоб не образити представників їхнього роду! А ти маєш рацію, давай тікати звідси, а я скажу, що твоє питво я випадково розлив!
Дракон підставив крило своєму вершнику і той застрибнув поміж крил.
З одного боку, дракон був розміром в три рази більше коня, але все ж серед побратимів цей підвид вважався одним з найменших.
Коли вершник із драконом зникли в небі, інші переглянулися між собою.
Сапфір окинув драконів, що залишилися, холодним поглядом і повідомив: «Ви як хочете, а я на арену навідаюся, на курочок подивлюся! Без іспанської муш-ш-шки, звичайно, щоб нічим не затьмарити перше побачення, так би мовити».
Один із трьох, почухав задньою лапою шию, як великий собака, і неохоче видав: «а я зі своєю людиною пораджуся, мені теж ні водні дракониці, ні повітряні не підійдуть. Ми піщані, та й якщо все, те, що ми дізналися правда, то у нас по сусідству є два клани вогняних і земляних, краще там пошукаємо пару!»
Четверо, що сиділи у караті, яка легко погойдувалася у лапах дракона, вели неспішну бесіду, здебільшого слухаючи, як архіваріус розповідає про зниклі кілька десятків років тому історичні хроніки перших років появи драконів на планеті.
А ще він припустив, що найактивнішу участь у переписуванні історії бере Голова Драк Главка. Маг Чиріус Чудовий.
І так він це сказав, що навіть у Бабу не виникло жодної краплі сумніву, від Чудового у цього мага лише одна назва.